Вітаю, друзі!

Новий розділ уже на сайті! 

За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels

У цьому розділі на детектива чекає цілий вир подій)

 – Стій! Воно гаряче! – крикнув Джим, коли Вівіка потяглась через нього, взявши з пательні шмат м’яса у руки. – Є ж столові прибори.

– Так смачніше, – знизала плечима вона, відкусивши м’ясо.

– Дикунка, – всміхнувся Джим, не приховуючи захоплення.

– Все ж, навіть так я акуратніша за тебе, – помітила Вів, покосившись на плями маринаду на його фартуху.

– То в нас, що? Стосунки без обов’язків?

Вона знизала плечима.

– А стосунки без обов’язків можуть включати хоч один спільний день на тиждень? – всміхнувся він.

– В цілому…Заборон на це немає.

– Ти не знаєш?

– Я ще не практикувала це Габбі. Тож вважай себе єдинорогом.

– Мені приємно.

– Не надто радій. Колись нам це набридне.

– Я думаю, до цього ще далеко.

– Поживемо – побачимо.

Джим не гаяв часу і вирушив до клубу. Невдоволена мармиза Тайлера б уже не мала викликати у детектива почуттів, та все ж він ледь стримав роздратоване зітхання.

– Детективе! – озвався бармен, протираючи склянку. – Не люблю брехати, тож не скажу, що твоя поява дуже приємний сюрприз. Чим можу допомогти? Віскі? Пиво? Наливка з миш’яку?

– Дотепно, – хмикнув він. – Насправді у мене до тебе питання особистого характеру.

– Заінтригував, – всміхнувся Тайлер, наливаючи текілу у шейкер.

– Як ти знаєш, у нас із Вів зав'язуються стосунки.

Тайлер втупився у Торнтона колючим поглядом.

– Якщо те, що вона дозволяє тобі спати голим у її ліжку – це стосунки, то я – мільярдер. 

– Я, власне, хотів би спитати тебе про дещо. 

– Захищай коліна. 

– Коліна?

– Не можу сказати, що в тебе немає цих цінних навичок, з огляду на те, як ти перед нею плазуєш, та все ж про здоров’я тіла краще дбати змолоду, як гадаєш? – Тайлер протягнув Торнтону келих. – Втішний приз від закладу.

Джим всміхнувся до Вівіки.

– Маєш незрівнянний вигляд, – мовив Джим, окинувши поглядом темно-фіолетову шовкову сукню із привабливим декольте і відкритою спиною.

Ресторан вражав своєю красою. Територія була величезною: частина закрита скляним дахом та панорамними вікнами, частина під відкритим небом зі стильними меблями та живою музикою. Цього вечора оркестр заміняв вініловий програвач та підсилювач, з якого долинала приємна музика.

Один зі столиків вже був накритий на двох персон, по центру розташовувався букет живих квітів та свічки, Джим посунув стільчик для Вівіки, що викликало в неї усмішку і сів сам.

Якоїсь миті Вівіка повернула голову і пригнулась.

– Габбі, на підлогу! – рявкнула вона.

У повітрі просвистіли постріли. Джим дістав пістолет, відчувши як кожна волосинка на тілі піднялась від адреналіну.

– Що це в біса було? – цілячись, спитав він.

У книги є плейлист, тож запрошую до прослуховування)

⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘ 

Цикл книг “Aeternum Confrontation” можна читати окремо!
(Обкладинки клікабельні)

Запрошую також до своїх соціальних мереж ☀️✨

❣️Мій інстаграм

❣️Мій фейсбук

❣️Мій пінтерест

❣️Мій тредс 

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️