... і ні, ніякому не султану))

Вечора, панове))

Рухаємось далі по сюжету - і те, що мало статись, врешті (яка несподіванка) сталось. Але Дзен не був би Дзеном, якби просто взяв та злиняв з донькою старійшини - тихо, по-англійськи, не прощаючись. Ні, цей хлопчина вміє піти красиво))

Отож, Торвальд Гібіскус, лідер клану Гібіскус та один з Ради Старійшин Гірської Конфедерації, знаходить у кишені свого камзола записку. Як вона туди потрапила? А хто його зна)))

“Любий батечку Торвальде!

Я до вас з усією повагою, щоб ви там собі ніц не думали. Ну… може не прям з усією. Бо як кажуть в Одесі (тільки не питайте, де це) – ви таки поц. Нормальний батько не стане тримати своє дитя у золотій клітці – навіть якщо там є басейн з підігрівом. До речі, резиденція у вас комфортна, респект.

Так от, ви на мене не сердьтесь. Я не зі зла викрав вашу доньку – ми просто кохаємо одне одного й хочемо бути разом. Та й не викрав я, вона сама зі мною пішла. З власної волі та при світлому розумі. Чесне скаутське! А, ви ж не знаєте, хто такі скаути…

До речі, мало не забув. Двалін – какашка, він зливає інфу всяким злодіякам, та ще й прямо у вас під носом. І придивіться уважніше до ради клану і в цілому до свого оточення. Я там у вас в мережі закладочок поназалишав… всяких. Вам буде цікавенно, запевняю! От прям супермегацікаво.

Взагалі, куди ваша служба безпеки дивиться? Геть хлопи щурів не ловлять. Три наряди їм усім понаднормово, і два місяці без кексу. І коли я кажу “кекс” – я маю на увазі не солодке… Хоча, тут як поглянути.

З найкращими побажаннями, щиро ваш (хоч я вам і не належу) Рене МакДугал, для друзів – просто Дзен.

Дата, підпис здесь і підпис здесь.”

Завтра планується останній розділ - якщо обставини не завадять мені його написати.

п.с. Автор словесного обороту "щиро ваш (хоч я вам і не належу)" - Марк Лис. Творчість цього автора також, безперечно, заслуговує на увагу)))