Про розуміння того, що хотів сказати автор.

Майже завжди стикаюся з тим - що мало хто розуміє, що хотів донести автор. Часом читаєш і дивуєшся - чого тільки люди не знаходять в твоїх дописах.

 Тому вирішив на цю тему написати мініатюру - Посадив дід ріпку.

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Kateryna Kievit
19.04.2026, 18:29:31

Ще екологі могли підключитися, бо ріпка може бути на грані зникнення, а тут ці браконьєри...

Kateryna Kievit, Червонокнижна

avatar
Кіт Анатолій
19.04.2026, 18:00:27

Цілком нормально описана поведінка людей в будь-який соцмережі ( ˶ˆᗜˆ˵ )

А я часто стикаюся з прокрастінацією - коли автори займаються казна чим, замість того, щоби працювати зі своїми текстами.

Показати 4 відповіді

Олексій Горбунов, Ото вмієте давити на совість - довдеться йти працювати...

avatar
Марк Лис
19.04.2026, 13:54:32

"Я написав маячню" - ноу ноу ноу!
"Я написав незрозуміло" - ноу ноу ноу!
"Я написав не подумавши" - ноу ноу ноу!
"Я написав нерозумно" - ноу ноу ноу!
"Люди не розуміють мене" - ес ес ес!

Показати 4 відповіді
Марк Лис
19.04.2026, 15:04:55

Герман Харрінгтон, Добре, якщо нема образ.
За інше, гадаю, я пояснив.

avatar
Дієз Алго
19.04.2026, 14:06:01

Та бачать вони. Просто розкривають тему ширше

Дієз Алго, Думаєте? Частково так, але дехто транслює свої травми та комплекси ))

avatar
Грудна Жаба
19.04.2026, 14:02:17

прикольна мініатюра))) поржала

Інші блоги
Моїм читачам
Любі, в мене для вас новини! Гарні) Найближчими днями (а саме у вівторок, 21.04, якщо все буде гаразд) я починаю викладки нової книги. Так, в мене була вимушена перерва, здебільшого через брак електроенергії і роботу над
Мрії розбилися о реальність...
Додому йду, тримаючи в руках пляшку, пів буханки сірого хліба й консерву — кільку в томатному соусі. На ковбасу чи нормальну закуску грошей не залишилося… Заходжу на кухню і, не роздягаючись, сідаю за стіл. Відкорковую
Збірка віршів
Ну що ж? Протягом декількох днів працюю над новими віршами, але між ними вирішила трішки відволіктися від постійної рутини і захопилася переглядом Тайландських фільмів. Цікаво чи я одна така, яка дивиться дорами та лакорни? Сьогодні
⏳️час ⌛
"Час. Він існує всюди. Де б ми не були й що б не робили, його незрима постать завжди стоїть поруч і невпинно відраховує миті життя — від першого подиху й до останнього. Він народився разом із цим світом, і зовсім не
Я вбив би її страх...
У цьому розділі два світи зіткнулися в нічній темряві: Дем’ян: Месник, чиє серце загартоване болем. Він прийшов карати винних, але знайшов ту, яку мав би ненавидіти понад усе. Діана: Дівчина, яка шукає притулку
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше