Про розуміння того, що хотів сказати автор.

Майже завжди стикаюся з тим - що мало хто розуміє, що хотів донести автор. Часом читаєш і дивуєшся - чого тільки люди не знаходять в твоїх дописах.

 Тому вирішив на цю тему написати мініатюру - Посадив дід ріпку.

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Kateryna Kievit
19.04.2026, 18:29:31

Ще екологі могли підключитися, бо ріпка може бути на грані зникнення, а тут ці браконьєри...

Kateryna Kievit, Червонокнижна

avatar
Кіт Анатолій
19.04.2026, 18:00:27

Цілком нормально описана поведінка людей в будь-який соцмережі ( ˶ˆᗜˆ˵ )

А я часто стикаюся з прокрастінацією - коли автори займаються казна чим, замість того, щоби працювати зі своїми текстами.

Показати 4 відповіді

Олексій Горбунов, Ото вмієте давити на совість - довдеться йти працювати...

avatar
Марк Лис
19.04.2026, 13:54:32

"Я написав маячню" - ноу ноу ноу!
"Я написав незрозуміло" - ноу ноу ноу!
"Я написав не подумавши" - ноу ноу ноу!
"Я написав нерозумно" - ноу ноу ноу!
"Люди не розуміють мене" - ес ес ес!

Показати 4 відповіді
Марк Лис
19.04.2026, 15:04:55

Герман Харрінгтон, Добре, якщо нема образ.
За інше, гадаю, я пояснив.

avatar
Дієз Алго
19.04.2026, 14:06:01

Та бачать вони. Просто розкривають тему ширше

Дієз Алго, Думаєте? Частково так, але дехто транслює свої травми та комплекси ))

avatar
Грудна Жаба
19.04.2026, 14:02:17

прикольна мініатюра))) поржала

Інші блоги
У Греймор їй не можна
Я довго намагалася придумати, як правильно представити вам героїню нової історії. Красиво? Загадково? Можливо, навіть трохи урочисто? А потім згадала, про кого йдеться. І передумала. Знайомтеся - Ріана. Дівчина,
Повернення до слів та вірш про рідний Донбас...
Я довгий період не писала - декілька місяців мовчання. Складний час, життя у Києві, внутрішні родинні негаразди… Усе це накопичилося гуртом і ніби зачинило мене за важкими темними дверями від натхнення. Я неодноразово
35 підписників!
Цього разу я вирішила не святкувати сама. Тому сьогодні до мене приєдналися Аліса, Ліліт та Аврора. ❤️ Аліса: — Тридцять п'ять? Я: — Ага! ? Ліліт: — І всі ці люди підписалися саме на тебе? Я: — Так. Аврора: —
? Маленьке прохання до моїх читачів
Якщо вам сподобався «Спадкоємець, якого не мало бути» і ви хочете дізнатися, що буде далі з Герміоною та Драко, додайте історію до своєї бібліотеки та підпишіться на мою сторінку Kostericka. Для мене це не просто цифри.
✨ Що надихнуло мене на «спадкоємця, якого не мало
Якщо зовсім просто — Драміона моя пристрасть. ? Мене завжди неймовірно захоплювала саме ця пара. Драко й Герміона настільки різні, що історії про них можуть мати сотні варіантів розвитку. У них є минуле, конфлікт, образи,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше