❤️⚡️❤️всього в житті не встигнути, але.. .❤️⚡️❤️

❤️⚡️❤️Всього в житті не встигнути, але це не означає, що не варто намагатись❤️⚡️❤️

Сучасне життя диктує свій скажений ритм, пришвидшений темп і мінімум часу на відпочинок. Чи добре це, чи погано, але сьогодення вчить жити раціонально, щоб "не втрачати час".

І в цьому постійно прискореному ритмі губиться щось важливе - час для себе, на себе, про себе.

А що може бути ціннішим за час, проведений з книгою? Звісно, багато чого)

Але для тих, кому цікаві історії про кохання, амбіції, успіх, визнання, підлість - запрошую сюди❤️

І невеличкий спойлер:

 

Вже хвилин десять ми їдемо мовчки. Кирило нічого не коментує, не питає і не пояснює. Здається, він навіть не дихає, в той час як я ледь стримую своє обурення.

- І це, по-твоєму, нормально?

Я повертаю голову в бік водійського сидіння, але Кирило не реагує на жоден мій рух. Я розмикаю і знов змикаю губи, просто не в силах будь-що вимовити. І коли рівень мого відчаю піднімається до позначки "максимум", Кирило все ж таки реагує на мої слова.

- Що саме ти маєш на увазі?

- В сенсі? - я широко відкриваю очі від щирого подиву. - Він їй відкрито зраджує.. Тебе це не дивує?

- Він же сказав, що це ділова зустріч.

На обличчі Кирила нуль емоцій і я не розумію, як він так може себе вести після побаченого.

- І ти в це віриш? По-перше, та жінка навіть очей не підвела на нас. А, по-друге, ти ж бачив, що там Ковальська все вирішує! Її чоловік навіть рота не розкрив, коли вона контракт підписувала.

- Вона, до речі, днями дзвонила. Питала як твої справи. Пропонувала зустрітися на каву.

Я перебуваю в шоці від буденного тону, яким Кирило висловлює свої емоції з приводу побаченого. Точніше, що він нічого з цього приводу не висловлює.

- І це ти вважаєш нормальним? - я підвищую голос, бо мені по жіночому за неї образливо. - Тобто, після побаченого на власні очі ти зможеш пити з ними каву, дивитися їй в очі, не видавши брудного секрету її чоловіка?

- То їх стосунки, - бачу, як Кирило стискає вилиці і авто миттєво набирає швидкість. Дев'яносто навіть для порожньої дороги - то вже забагато. - Я не мішаюся в особисте.

- В сенсі, особисте?...

Продовження історії - тут)

І ще дещо)