Нова книга

Сумували? Я – так.
Час повернутись ❤️ 

Перший розділ книги про Баша вийде 22 квітня о 00:00.

Вас чекає багато цікавого.
Ця історія відрізняється від історії Рована та Хейзел. Але не сумнівайтеся буде гаряче.
І, як завжди, захопливо.

До зустрічі, любі!

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Катерина
21.04.2026, 21:55:34

Чекаємо на нову захопливу історію, бо Баш у нас веселий, енергійний і завжди знаходить собі приходи, це такий яскравий коктель, думаю буде весело читати його історію, чекаю на оновлення книги, ну а вам Автор музи нескінченної, натхнення та легкого пера

Люмікс
22.04.2026, 00:15:07

Катерина, Дякую за приємні слова! Так, ця історія буде насичена подіями. Розділ вже доступний, приємного Вам читання!

avatar
Lana
18.04.2026, 18:25:34

Цікаво що буде, з обкладинки книги зрозуміло що буде трикутник?

Показати 3 відповіді
Люмікс
22.04.2026, 00:12:38

OLENA, Розділ вже доступний. Приємного читання!

avatar
Ромул Шерідан
18.04.2026, 11:31:56

❤️❤️❤️⚡

Люмікс
21.04.2026, 01:51:38

Ромул Шерідан, ❤️❤️❤️

avatar
Крісті Ко
18.04.2026, 13:03:27

❤️❤️❤️

Люмікс
21.04.2026, 01:51:32

Крісті Ко, ❤️❤️❤️

Інші блоги
Навіщо героям автор? ♥
…Щоб хапатися за блокнот і записувати все, що вони витворяють :D Не лізти в їхні особисті стосунки й сварки, підлаштовуватися під їхній характер та у жодному разі не диктувати їм, як жити! Я от декілька разів не
Гра - угадайка!
А давайте пограємо? Вже завтра стартує довгоочікувана новинка “Потраплянка для лиса” і я в нетерплячому очікуванні! Дуже хвилююся чи сподобається вам, хто з героїв стане вашим фаворитом та посяде окреме місце
Дев'ять ХвостІв
У старих легендах куміхо можуть бути лише міфом. Але що, якщо легенди не вигадували? Що, якщо серед людей справді живе той, хто має дев'ять чорних хвостів? Той, хто сильніший, швидший і старший за будь-яку
Муза.
Пишить в кого яка. Моя пішла. З якого переляку? В соплях, в сльозах, ба ледве не обсерлась з переляку. Манив солодким. Не вилазить. Дулі крутить. Вилазь! Тінь Жаху треба рятувати.
Це вам не санаторій, пане Назаренко...
Час у камері тягнеться болісно повільно. Під стелею моїх «хором» розташоване невелике заґратоване віконце, і я спостерігаю крізь нього, як густіють сутінки. Минає час обіду, а потім і вечері… Їжу не приносять, на
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше