Додано
17.04.26 22:55:04
Сценарій свого роду- Фенікс не просить дозволу
Сьогодні зранку прочитавши пост у соціальній мережі, я зрозуміла,що саме я та людина, яка повинна змінити сценарії свого роду. Ми будуємо своє життя, проходимо шлях трансформації та знаходимо свої дороги, інколи важкі інколи щасливі. А чи задумувалися ви про те, що якими дорогами йшли ваші батьки, дідусі та бабусі? Ми з самого дитинства беремо модель поведінки наших батьків та рідних, то чому ж нам не задати собі запитання, а якою саме дорогою йшли наші рідні? Що саме було в них у пріоритеті і чи мали вони власну думку, чи просто жили надиктованими правилами соціуму.
Іванна Роман
82
відслідковують
Інші блоги
Вітаю, спільното! Фух… можна трохи видихнути… перший марафон закінчився… І що можу сказати? Ага, почну, мабуть, із позитивного: дякую, що довірилися і взяли активну участь. Сподіваюся, ніхто не пошкодував
Несподівано помітила, що маю потрібну кількість підписників, і тепер нарешті можу давати рекомендації.
Дякую вам усім!
— Естер, а якщо батько його поб’є?
— Велика біда. Може й поб’є, — лаконічно відповіла кухарка, яка принесла до її кімнати вечерю.
Не в силах ні їсти, ні пити, ні всидіти на місці, вона прогнала стару служницю і,
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ, дуже і дуже спекотний! «СМАК ПОЛЮВАННЯ» Дивлюся на Віолу, а та стоїть і усміхається. Милі веснянки, рудо-мідне волосся, яке прилипло до пишних форм, та її життєрадісність
Доброго вечора, спільното! В часи, коли ми намагаємося толерувати будь-які стосунки, мені інколи здається, що самотність виглядає дефектом, навіть хворобою. Ні, не подумайте погано про автора, я не кажу, що самотні люди
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯк по філосовськи))
Цікавий блог, бо тема справді глибока :). Але я дивився на це трохи ширше — не лише через сценарії роду, а ще й через покоління, соціальний клас і середовище, в якому жила людина. Бо те, що було нормою для робітника у 60-х, зовсім не є нормою для вченого, викладача чи інженера того ж часу. І порівнювати їх напряму складно, бо з психологічної точки зору це різні типи особистості, різні моделі виживання і різний горизонт мислення.
До того ж дуже багато формує саме епоха. Мені 39 років, і я ще добре пам’ятаю світ без інтернету. Пам’ятаю, як інформацію шукали не в один клік, а через книги, знайомих, досвід і довгі пояснення. Люди, яким зараз 25, уже виросли в іншій реальності: для них постійний доступ до інформації — майже базова функція світу. А покоління, яке народилося після 2020 року, взагалі сприйматиме ШІ-системи як щось настільки ж природне, як ми свого часу сприймали електрику чи дротовий телефон з круглим циферблатом. Вони, можливо, навіть не зрозуміють до кінця, що таке “жити без цифрового помічника”, який підкаже, знайде, пояснить і частково подумає разом з тобою.
Андрей Романенко (Black Silver), І на останок я можу додати Вам прогноз: я впевнений, що покоління десь 2050 року вже не буде уявляти життя без реального робота помічника :), який візьме на себе частину битових обов’язків, залишивши більше місця для навчання, для творчості, саморозвитку й самореалізації.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати