Флешмоб з картинкою від Дієз Алго

https://booknet.ua/blogs/post/428652

Не змогла пройти мимо такого кота)

Там на картинці – червоний фон, здоровий чорний кіт тримає за хвоста чорного чортика.

Ітак. Начало…

-Вакула, синку, виплюнь ти ту гидоту!

-Ну ма, я ще не награвся!

-Підростеш - награєшся. Може навіть до цариці на ньому злітаєш.

-Якого це дива я буду на чорту лисому до цариці летіти? Таке ви мамо вигадаєте.

-Та хоч би за чобітками, наприклад.

-Ха. Здалися мені ті чобітки. Мамо, ви смішні.

-Не для тебе, дурню, а для Оксани.

-Для якої Оксани? Тієї, в якої ніс, як бараболя?

-Ні, та що донька Василя.

-Донька Василя…

-Так що виплюнь каку, вертай собі людську подобу, мий руки та давай хутко до столу.

-Мамо, а можна я цього чортика з’їм?

-Ні. Нехай росте.

-Ну, мам.

-Добре, можна. Тільки тоді ніхто про тебе не буде знати.

-В якому сенсі? Наче зараз про мене хтось знає.

-Зараз – ні. Але за якийсь час, все можливо. Я знаю тут недалеко живе один письменник, Миколка. Він би міг усю твою історію написати. Про тебе б дізнався увесь світ.

-Правда?

-Правда.

-А як же ж Миколка дізнається про мою історію?

-У нас, у відьом Диканських, є свої способи. Бігом до столу! Бо перетворю тебе наступного разу не на кота, а на Вія.

-Біжу, мамо. Тільки не на Вія. Біжу.