Додано

15.04.26 12:04:43

Оновлення

Новий розділhttps://booknet.ua/book/spokusa-na-desert-b451266

Боже, що я накоїла? Що я накоїла?»

Паніка накочувалася задушливою хвилею. Я дивилася на свої руки й бачила на зап’ястях ледь помітні червоні сліди — тавро, яке залишив Ірвін. Якщо Віктор побачить... Якщо він хоча б на мить зазирне в мої очі й побачить там не звичну покору, а цей дикий, первісний страх навпіл із задоволенням — мені кінець.

8 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Кі Цуне

15.04.2026, 15:49:42

❤️❤️❤️

Олена Мисак

15.04.2026, 15:53:02

Кі Цуне, ♥️

Ромул Шерідан

15.04.2026, 12:33:19

❣️❣️❣️

Олена Мисак

15.04.2026, 14:36:31

Ромул Шерідан, ♥️

Крісті Ко

15.04.2026, 13:11:44

❤️❤️❤️

Олена Мисак

15.04.2026, 13:59:23

Крісті Ко, ♥️

Кіт Анатолій

15.04.2026, 12:13:58

❤️❤️❤️

Олена Мисак

15.04.2026, 12:14:18

Кіт Анатолій, ♥️

Марія Залевська

15.04.2026, 12:10:06

Ох, напружено...

Олена Мисак

15.04.2026, 12:10:59

Марія Залевська, Дякую!

Morwenna Moon

15.04.2026, 12:10:14

❤️❤️❤️

Олена Мисак

15.04.2026, 12:10:47

Morwenna Moon, ♥️

Анастасія Коваленко

15.04.2026, 12:09:01

❤️❤️❤️

Олена Мисак

15.04.2026, 12:09:42

Анастасія Коваленко, ♥️

Мрія Чарівна

15.04.2026, 12:05:30

❣️♥️♥️♥️❣️

Олена Мисак

15.04.2026, 12:05:57

Мрія Чарівна, ♥️

Олена Мисак

190

відслідковують

Інші блоги

Анна Потій

☘️"Помста русалки" — завершена історія☘️

Доброї ночі! Хочу поділитися з вами моєю завершеною історією, а то писати писала, а так і не анонсувала її. Можливо, хтось пропустив, тож запрошую почитати! Історія писалася до мого улюбленого свята Івана Купала. Колись

Анна Лященко

Та як тут не ревнувати...

Спускаюся на вечерю разом із Діаною. Дідько! Я і забула, що сьогодні в Георганова гості. А сама ж передавала повідомлення від Назаренка економці! Плюс чотири персони на вечері. Роззява. Я була впевнена, що вони всі — чоловіки,

Анна Лященко

Гарна?

Ми приземляємося в палаці, і Белгард особисто зустрічає нас. — Покажи свою драконицю! — просить друг, і я обертаюся. Розправляю крила і плескаю ними (хоч цьому я навчилася!), викликаючи металевий дзвін луски. — Красуня!

Грицеляк Сергій

Ніхто не народжується чудовиськом.

Що сталося з Едді Домбровскі між першою та останньою зустріччю з Джеймсом? Це запитання не давало мені спокою після проходження Silent Hill 2. Так з'явилася повість «Сайлент Хілл: На межі замерзання» — художня спроба

Сергій Більцан

Ото прийшло натхнення...)))✨✨✨

Вітаю всіх і бажаю мирного неба! Подивився я сьогодні один рілс про те, як "радісно" чекають російські мамаші своїх «героїв» з війни, і склався у мене такий вірш... Увага: буде трохи російської мови для достовірності.