Всім вітання! Рідко тут з'являюся...  А я до вас з візуалом. Наступний розділ " Світ у чотирьох тонах" також нарешті опублікувала, тож ласкаво прошу до прочитання! Зворотній зв'язок надихатиме та мотивуватиме мене. Всім приємного читання, а авторам - творчого натхення!

— Не всі здатні бачити людину глибше. Для таких світ простіший, чіткіший — не такий багатошаровий. Іноді це не байдужість, а просто межа їхнього сприйняття, — тихо мовила Ліора.

— Межа? — Мар'яна нарешті підняла голову й подивилася на Ліру, неначе та "не з світу цього".

— Це чимось схоже на тетрохроматію, тільки це не про відтінки кольорів, а спектр людської душі, — Ліра продовжувала свої роздуми. Для порівняння її погляд раптом впав на каштанову квітку в руці Мар'яни. — Люди бачать цей цвіт просто білим з кольоровими вкрапленнями, а для мене ці пелюстки кремово ‒ білі з переливами рожевого, фіолетового... жовтого та червоного. Усе набагато глибше, ніж здається. Насиченіше.