Відгук на книгу «навіщо я тобі?» – Єва Сова
Моє знайомство з творчістю Єви Сови почалося з абсолютного шедевру фентезі – роману «Ворог мій». Це історія, яка вражає глибиною та багатошаровістю. Головна героїня Кайра – справжня воїтелька: сильна, рішуча, здатна не ламатися в найскладніших ситуаціях, але й мудра настільки, щоб відступити, коли це потрібно. Вона вирощена в ненависті до Доріана – холодного й непохитного альфи вовчої зграї, якого вважає вбивцею своєї родини. Спостерігати за їхньою еволюцією – неймовірна насолода: як Доріан вчиться розпізнавати почуття й пізнає кохання, а Кайра через критичне мислення долає упередження, вибудовує довіру та стає гідною альфайкою.
Окрема любов у цій книзі – другорядна пара. Коли стриманий, врівноважений і відданий бета Рейн від одного погляду на яскраву, сміливу Брайну перетворюється на закоханого підлітка і шукає абсурдні приводи для зустрічей – це просто розтоплює серце. А на тлі цього розгортаються геніальні інтриги: моторошна зрада опікуна Родеріка, який замовив смерть батьків героїв заради війни видів, отруєння цілителем Теодором самого Доріана та сліпа одержимість Ліліани... Словом, цей світ підкорив мене назавжди.
Після такого епічного фентезі думала, що мене важко здивувати. Але я відкрила сучасний роман авторки «Навіщо я тобі?» – і знову провалилася в суцільний захват.
Щойно перегорнула останню сторінку епілогу, і просто сиджу з мокрими очима і теплою усмішкою. Ця історія починалася як легкий роман, з яким можна відпочити душею, а перетворилася на глибоку, пронизливу драму про зцілення та безумовне кохання.
Текст читається настільки легко, ніби ти розмовляєш із найкращою подругою. Авторка майстерно вплітає нотки живого гумору, які чудово розряджають атмосферу, а її свіжі й образні порівняння змушують картинку миттєво оживати в уяві. Проте Єва Сова геніально грає на контрастах. Спочатку ми сміємося з кумедного збентеження молодого баристи Макса, а потім сюжет робить такий кульбіт, що ти забуваєш дихати. Від сцени в лікарні, де зламаний фізично і морально Макс намагається прогнати Кіру, буквально стискається серце.
Окрема насолода – спостерігати за еволюцією Кіри. Вона не ідеальна, і саме тому така жива. Після жорстокої зради коханого вона шукає лише розради на одну ніч і будує чіткі плани, аби більше ніколи не закохатися. Вона заперечує тяжіння до Макса, намагається тримати дистанцію, проте все одно здається. Найболючіше – її внутрішня боротьба. Кіра переконана, що вчинила неправильно, адже він занадто молодий і повинен мати повноцінну сім'ю, а не таку «розвагу», якою вона себе вважає.
Сцена їхнього розриву – це справжнє емоційне скло. Макс дізнається про її минуле зірки світової гімнастики, а вона зі стиснутим серцем бреше йому в очі, що не кохає. Далі – два роки болісної розлуки, фатальне непорозуміння перед його від'їздом до Києва і... страшна аварія. Але те, як Кіра розкрилася після неї, її готовність віддати все заради коханого і стати його світлом у найтемніші часи, викликає величезну повагу.
А Макс – це абсолютний еталон «зеленого прапорця». Забудьте про токсичних мачо, він є втіленням турботи, ніжності та сили духу. Його боротьба за життя і за їхнє спільне майбутнє доводить, що справжня мужність ховається у вчинках. Їхня розмова в палаті про те, що кохання – це набагато більше, ніж просто фізична повноцінність, прописана неймовірно чуттєво і делікатно.
Другорядні персонажі за час читання стають по-справжньому рідними: Настя, мама Макса Оксана, яка прийняла вибір сина всім серцем, лікар-янгол Іван Федорович і навіть Степан, який виявився такою необхідною опорою, хоча спершу здавався тим ще фруктом…
Епілог, події якого розгортаються шість років потому, просто зцілює душу. Мережа власних кав'ярень, одруження в кабінеті лікаря і найголовніше – усиновлення маленького Артема, хлопчика-вовченяти, чия доля так перегукується з їхнім минулим. Вони не просто вижили, вони створили свій власний всесвіт.
«Навіщо я тобі?» – це шлях від відчаю до усвідомлення того, що дві літери «МИ» здатні подолати найстрашніші випробування долі.
Величезне дякую Єві Сові за ці емоції! Щирі оплески і моя найпалкіша рекомендація всім до прочитання обох цих неймовірних книг!
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже вдячна вам за ці неймовірні рецензії. У мене просто немає слів, щоб висловити ті емоції, які я зараз відчуваю! Мабуть, саме заради таких моментів і варто писати. Ще раз дякую та бажаю безмежного натхнення, творчих успіхів та багато вдячних читачів!
Анна Пономар, Дякую! ❤️❤️❤️
Чудовий відгук✨ ❤️
Віккі Грант, Дякую ❤️
шикарні рецензії ✨ ❤️
Джулія Блеквуд, Щиро дякую!
❤️❤️❤️
Лада Короп, Дякую!!!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати