Відгук: "Останній Мандрівник" автора Dyhses

  Вітаю! 

Хочу поділитися враженнями від історії, прочитаної в рамках безстрокового марафону від Тетяни Гищак

   Книга Dyhses "Останній мандрівник: Шлях через Віки: До людської доби" представлена, як фентезі, але готова  з цим посперечатися, бо вона - багатожанровий результат чудової праці автора! 

  Почну з обкладинки: атмосферна, продумана до деталей, дає уявлення про сюжет: постать оповідача подій - самотній мандрівник, на порозі історії, яку він має прожити і передати в своїх записах.

   Цікаво поданий пролог дає зрозуміти, що події будуть розгортатися від початку існування планети, там, "де світ тільки створюється" (маю здогадки, що автор - біолог за фахом або захоплюється біологією). 

   Коротко про стиль книги: історія записана у вигляді щоденника,  де кожний запис  відтворює певний період  еволюції планети, важливі події в становленні біосфери. В моєму уявленні - це щось неймовірне: так чітко, фентезійно-науково, яскраво описати геохронологію Землі! Вважаю, що такий виклад матеріалу зміг би зацікавити навіть тих, для кого біологія здається нудною.

  Тепер - про сюжет. Вчений з майбутнього в результаті експерименту, що вийшов з-під контролю, потрапляє в глибоке минуле Землі. Завдяки безсмертю він мимоволі стає свідком еволюції планети, проживає становлення її біосфери, бачить появу та загибель видів, намагається все описати, зобразити. Спочатку він дряпає основні події на каміннях, на стінах свого печерного житла (так от, звідки взялися наскельні малюнки!), потім сторінки його "щоденника" вдосконалюються з тисячоліттями. З однієї сторони, вченому можна тільки позаздрити - стати свідком еволюції на власні очі! З іншої - віки самотності, розуміння того, що до появи людства потрібно чекати нескінченність, і це тільки в тому випадку, якщо історія буде йти встановленим раніше шляхом... 

  Книга гарантує вам щонайменше тиждень захопливого читання - такий об'єм інформації просто не вдасться "проковтнути" швидше - можете заплутатися у вихорі  історичних подій! Мільйони років будуть пробігати короткими записами, частина з яких втратиться через катаклізми. Читач буде бродити разом з оповідачем серед гігантських папоротей, ховатися від природних стихій, їздити на спинах динозаврів, сидіти біля вогнища з первісною людиною і насолоджуватися тягарем вимушеного безсмертя...

  Історія захопить як читача, котрий хоче просто зануритися у фентезійний світ, так і тих хто планує стисло, в ненав'язливому форматі отримати інформацію про еволюцію Землі.

   Щира подяка автору за цікаву історію!

 

  

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Кіт Анатолій
14.04.2026, 20:08:54

❤️❤️❤️

Вікторія Берлі
14.04.2026, 20:19:45

Кіт Анатолій, ❤️❤️❤️

avatar
Дієз Алго
14.04.2026, 14:38:20

Як цікаво! Це має бути щось незвичайне... Піду, додам в бібліотеку)

Вікторія Берлі
14.04.2026, 15:21:12

Дієз Алго, Історія захопила мене і з фахової сторони (як біолога), і, звичайно. як любителя фентезі

Чудовий відгук! Мене завжди вражали речі з подібним рівнем пропрацювання)

Вікторія Берлі
14.04.2026, 15:18:13

Олексій Горбунов, Це й справді чудовий мікс біології і фентезі!

avatar
Оксана Павелко
14.04.2026, 12:59:21

❣️✨❣️✨❣️

Вікторія Берлі
14.04.2026, 15:15:29

Оксана Павелко, ❤️❤️❤️

avatar
Крісті Ко
14.04.2026, 13:52:51

❣️❣️❣️❤️

Вікторія Берлі
14.04.2026, 15:15:19

Крісті Ко, ❤️❤️❤️

Інші блоги
Про своїх та чужих.
Зрілі особистості захищають близьку людину від несправедливості; але не виправдовують її неправду лише тому, що вона «своя». Це не означає байдужість. Це означає, що любов не повинна ставати сліпою, а вірність —
Її привезли як борг. Але вона заплатила серцем
Її привезли як борг. Але вона заплатила серцем Друзі, я принесла вам нову історію — «В рахунок боргу». Це короткий, динамічний любовний роман про дівчину, яку власний брат привіз до небезпечного чоловіка як плату
А ось і зустріч...
Влад і Вікторія? Дежавю якесь… Мало Стуценку було того, що вони з братом повели у мене Лідію, тепер Влад і до Вікторії клинці підбиває? Думає, що безсмертний? Чи мізки в інший голові сконцентрувалися? Доведеться цьому
Це вже занадто!
Намагаюся мляво зобразити діяльність, але тут же отримую догану від старшої посудомийки: — Не викаблучуйся! Працюй як слід, якщо не хочеш шмагання заробити. Думаєш, залізла в ліжко до принца і все — зірку з неба спіймала?
Псс... Спойлер треба?
Астраель повільно опустив руки, розуміючи, що в кожен момент його можуть зупинити. Ланцюги на зап’ястях тихо бриньчали. Озирнувся на свою колишню хазяйку. — Що тепер? — поцікавився він. — Поцілунок, — відьма
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше