Рецензія

на цикл творів  "Поляризація" Костянтина Гончаренко.

Це той рідкісний випадок, коли я в рецензії пишу тільки плюси і не знаходжу недоліків))

Три невеликі історії про один світ - незвичний і цікавий.  Виникає бажання роздивитись всі грані, пірнути в глибину. Історії ( особливо остання) дають глибокий емоційний відгук.

Світ, де магія первісно належить виключно чудовиськам. Яка оберігає людей, але, як і завжди - нічого не буває безкоштовно. Але страшніше тої плати - вибір, який люди змушені робити, погоджуючись на неї. Або відкидаючи. І навіть коли магія переходить в людські руки - це підіймає моральні питання. Бо якщо чудовиську природньо бути чудовиськом, то як щодо людини?.

Він сподобається і тим, для кого на першому місці магія - і магія вражаюча.

І тим, хто цінує логіку сюжету і не терпить невідповідності чи недбалості в деталях.

А також тим небагатьом, хто любить, коли твір змушує замислитись і надовго...

"Співоча квітка" - дисонанс між суспільним благом і пристрасним бажанням

"Остання спроба" - мудрість, яка сплачується кров'ю

"Мертвий метелик" - легкий помах крил вмираючої комахи може зруйнувати світ - якщо знайти правильний резонанс