Два мільйони

Вітаю, друзі!

Ви ніколи не замислювались, яка чисельність населення Землі була б отпимальною з точки зору ефективного використання ресурсів - аби не перевантажувати екосистему, але водночас забезпечити належне генетичне різноманіття і знизити ризик вимирання чи колапсу? Думаю, всі дивилися шедевральний "Острів" зі Скарлет Йохансон (Майкл Бей, 2005), всі бачили "Матрицю", серіал "3%" і ще цілу купу подібних фільмів, читали чимало книжок на цю тему (якщо цікаво - зроблю підбірку)...

А що, якщо теорія симуляції є істинною, і весь світ - це велетенська комп'ютерна гра з "відкритим всесвітом", чудовою графікою, але наявне обладнання просто "не потягне" більше, ніж певну кількість користувачів?

А може - якщо реальність визначається актом спостереження (згадайте Копенгагенську інтерпретацію квантової механіки!) - для існування оточуючої реальності потрібна певна, чітко визначена, кількість спостерігачів?

Читайте нову замальовку на цю тему. До речі, в кінці оповідання на вас чекає невеличкий сюрприз:)
Як завжди, коментарі вітаються!

 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ромул Шерідан
13.04.2026, 18:05:23

Замислювався))

Олександр Бабич
13.04.2026, 18:35:23

Ромул Шерідан, Я теж. Першу свою програму я написав у 1986-му році - на легендарному Commodore 64. І вже тоді я подумав - а що, якщо хтось так само пише і нашу реальність, програмує наші життя, контролює поведінку?

Цікава замальовка, якось ознайомлюся. Не хочу, щоби прочитане вплинуло на роман, який зараз пишу. Там я теж проектую майбутнє після третьої світової. А щодо можливості, що ми симуляція - поки не було симуляцій ми не задумувалися над цим)

Олександр Бабич
13.04.2026, 18:32:58

Олексій Горбунов, Ну, у мене не зовсім майбутнє, й не зовсім після війни:)
Але ловлю Вас на слові, Олексію!
Чекатиму на Ваші коментарі!

Інші блоги
Невже все пропало?
Я вже прямувала до одного з адміністраторів, щоб теж скористатися їхніми послугами, коли двері одного з трьох ліфтів на протилежному кінці вестибюля розсунулися. І я відчула себе так, наче під моїми ногами розверзлася
Відверта розмова з батьком…
Чому ж тоді Матерія живе в мені? — панічна думка обпекла мій розум. — І чи вона колись так само зникне від мене? Чи забере мою власну магію Землі і мене? — Але була й інша сторона, Кайє, — голос батька раптом
Спокуслива магія тіней ☽◍☾︎
Прийшов вечір, а з ним і магія тіней ʕ⁠ ⁠ꈍ⁠ᴥ⁠ꈍ⁠ʔ ✧˖°. ⋆ Зазирніть у цю темряву разом з новим розділом «Їх розлучила Смерть». Це той випадок, коли аудіоформат у виконанні майстрині оповіді Ірини
"Будинок, що їсть імена" — візуали до розділів ❤
Книга тепер має ще більше атмосфери ? Я дуже люблю, коли історія живе не лише в тексті, а й у деталях: у світлі з прочинених дверей, у старих сходах, у погляді героїні, у предметі, який раптом виявляється важливішим, ніж
Один ритм на двох. Подяка та красивий візуал
Сьогодні я хочу щиро подякувати за дві нові рекомендації до нашої історії «Один ритм на двох» чудовим авторкам Анні Лінн та Асеї Мітрель! Спасибі за підтримку моєї творчості, це дуже зворушливо й приємно! А
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше