Закриття тріщини ⚡

Любі, о це так! Поки писала ще один розділ "Блейд" сама наче пережила запеклу, та важку бійку з тварюками(⁠@⁠_⁠@⁠)

Роз'яснення сюжету ✨

Отже, після боротьби в підземеллі Ковену з Діаною, барьєр який захищав це місце ослабло через велике скупчення магії із середини. В розділі Кейла трохи пояснює чому так сталося, але я ще поясню своїми словами , бо можливо комусь буде не зрозуміло при прочитанні. Це підземелля, місце де простір самий тонкий між нашим світом і потобійчам. Відьми Ковену наклали барьєр, який захищав це місце від зовнішньої та внутрішньої загрози не даючи тварюкам та іншим зруйнувати баланс. Простими словами це місце яке не дає потобійчу пройти у світ людей, і звичайно таке місце повинно бути захищеним. Але через бійку барьєр ослаб і з'явилася тріщина, яка і призвела до появи різних тварюк у людському світі.

Момент закриття.

Що конкретно робила Кейла? В її планах було стати тією ж жертвою, щоб віддати повністю свої сили на закриття тріщини. Звичайно після такого відьма би наврядчи залишилася у живих. Але на початку історії звичайно ж не дуже цікаво втратити одного героя вірно? Тому Кейла бачила, що такий спосіб її просто вб'є, але повністю тріщину не закриє, а лише підсилить бар'єр на даючи розростатися розриву. Тому Кейла змінила підхід і свою енергію зробила на провідну, щоб і віддавати і забирати. Такий собі енергообмін. А чи вдалося їм закрити тріщину, дізнаєтесь коли прочитаєте розділ (⁠☆⁠▽⁠☆⁠)

Уривок♥️

Місто вже не було містом. Це було поле полювання.
Елін першою підняла арбалет — клацання, постріл.
Болт увійшов точно в центр темної істоти — і вона розсипалася ще в повітрі.
— Ліворуч! — крикнув Дерек.
Він кинувся вперед, срібний меч розрізав повітря — і разом із ним тіло істоти, що майже дісталося до людини. Темрява розлетілася, ніби попіл.
Велонд врізався в іншу групу — удар молота відкинув одразу двох створінь у стіну.
Але їх ставало більше.
— Не зупиняємось! — крикнув він.
— Елін, прикривай! — додав Дерек.
Вона вже заряджала наступний болт.
Постріл. Ще один.
Її рухи стали швидкими, точними. Кожен постріл — мінус одна істота.
Але тріщина над ними знову спалахнула.
І з неї випало щось більше.
Воно вдарилося об землю і піднялося.
Повільно.
— Це нове… — прошепотіла Елін.
— Не дивимось, — різко сказав Дерек. — Ріжемо.
Він кинувся вперед.
Срібний меч зіткнувся з тілом створіння — цього разу опір був сильнішим. Істота заревіла, але відступила.
Велонд добив її ударом.
— Далі! — гаркнув він.
Кейла підняла руку.
— Я відкрию шлях.
Її голос знову змінився.
Слова, старі й важкі, розірвали повітря.
Перед ними простір ніби провалився — кілька істот просто зникли, стерті силою закляття.
Кейла похитнулася.
— Рухаємось…

Приємного читання ✨ 

Ваша Коулд ❤️