Його єдина спокуса - оновлено!

Після вечері я, звісно, збирався відвезти Лілю додому на своїй машині. І, звісно, ця вперта мадемуазель навідріз відмовилася від моїх послуг. Цікаво, а вона знає, що її впертий характер так заводить? Сподіваюся, що ні.

— Сідай, — я під’їхав до зупинки, на якій гордо стояла Волошина, і вдесяте вимовив своє прохання.
— Не сяду! — вдесяте відповіла моя невгамовна майбутня дружина.
— Ліля, — суворо відгукнувся я, свердлячи її очима.

Вона демонстративно відвернулася і дістала телефон.

— Ліля, не змушуй мене затягувати тебе в машину силою.
— Олегу Леонідовичу, — відкарбувала кожен склад і блиснула на мене невдоволеним поглядом. — Ти обіцяв мене і пальцем не торкатися. — Нагадала, а потім самовпевнено додала. — Тож жодних «силою» у тебе не вийде! — Потім глянула на екран свого телефону і швидко повернула його до мене. — І моє таксі вже їде! Тож… До завтра! — знову відвернулася.

Вреднючка!
Сексапільна до запаморочення і до такого ж стану нестерпна!

Гаразд, не хоче сідати до мене в машину — значить, я сяду до неї!