Доброго часу доби, шановне панство.

Або Христос Воскрес!

Напевно, ви вже зраночку посвятили пасочку, з’їли ту свячену пасочку, були в гостинах або збираєтеся, або ж як я чекаєте гостей, проте я переб’ю вам трошки ту ману, оскільки нарешті вигрібла окраєць вільного часу, щоби потеревенити тут з вами.

А я ж маю що розказати.

Новин багацько, проте за клопотами нема коли про це розказати, а вам нема коли читати)) Та я все одно вперта, напишу, а ви таки прочитаєте)

Отож, почнемо віщати про вервечку новин у черговості порядку.

По-перше, я закінчила Імперію. Книга у Страсну п’ятницю отримала волю. Викохано, дописано та завершено. Читаєте!

А я ще потім окремий блог дам про персону імператриці. Її персонаж вийшов настільки неоднозначний, що у читачів розбігалися думки стосовно цього. І мені це надзвичайно сподобалося. Люблю створювати такі персонажі. Щоб чіпляло. А як – то вже справа другорядна.

По-друге, і по-факту, у нас НОВИНКА!

Я знаю, що у вас паска, ковбаска, м’яско і вікна (миті чи немиті  - то вже не важливо), але я тут такого генія випустила вигулювати, що слина тече, а ви де?

Верніться в сім’ю. Бо потім скажете, а як то я не бачила і як то я пропустила. Я тут для того, щоб нічого не пропускати.

Новинка вже на сайті, і головні герої настільки нестандартні, що я боялася про них писати. Відкладала ту книгу з літа, хоча в мене все було. Ідея, план, структура. Все! А таке, повірте, дуже не чатсо трапляється, коли ти одразу бачиш все від початку до кінця.

Так от, промаринувала я себе аж до весни, бачу, що діла нема. Мучуся. Сіла писати. І аж полегшало. То як хронічна хвороба, яка нарешті відступила.

Про новинку також ще буде окремий блог. Але то все пізніше. А поки що гостинно чекаю гостей і вас запрошую на новинку.

Ілюзія ненависті

І хай згорить москва!