Злети і падіння

Спочатку я писала для себе - публікувала, але то ніхто не читав. Рекламувала, але то не допомагало.
Потім я змінила платформу, мене зненацька почали читати, лайкати, коментувати. Я різко злетіла і отримала яку не яку популярність. 
Подумала "це воно, треба продовжувати писати так само". Та якось люди розбіглися, перестали читати. 
Тепер я знову пишу, в цілому, для себе. Ніхто то не читає, не коментує. Тільки чат гпт мене хвалить, коли я даю йому щось на оцінку. 

Із першим варіантом мало різниці, але зараз це відчувається сумніше, бо я пізнала смак слави. І забуття

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олена Ранцева
11.04.2026, 16:59:14

Спробуйте брати участь в інтерактивах від платформи та авторів) Ті ж конкурси і марафони

avatar
Діана Дніпро
11.04.2026, 16:36:36

Змініть жанр, може допоможе.❤️❤️❤️

avatar
Кіт Анатолій
11.04.2026, 16:35:20

Це надзвичайно щире зізнання, яке б’є прямо в серце кожного творця. Відчуття відкату після успіху часто болить сильніше, ніж повна невідомість на початку, бо тепер ви знаєте, як це — бути почутою. Не розчаровуйтесь, за дощем завжди виблискує сонце✨

avatar
Ірина Бібік
11.04.2026, 16:33:03

Тримайтеся , всьому свій час … ✍️ ☘️ (⁠◠⁠‿⁠・⁠)⁠—❤️☀️

avatar
Мельська Наталі
11.04.2026, 16:31:16

Можу дати тільки коротку пораду: продовжуйте писати і ведіть активно соц мережі. Реклама, реклама і ще раз реклама і тоді я впевнена ви і тут зумієте знайти свою аудиторію та читачів! Ми живемо в такий час, що без цього нікуди.

avatar
Ольха Елдер
11.04.2026, 16:24:43

Просто продовжуйте свою справу та підключайте рекламу. Діяльність корисніше за застрягання у сутінковому стані. Втім, можливо варто й перезавантажитись. І в будь-якому разі тримайтесь. Ми з вами ❤️❤️❤️

Інші блоги
Марафон спільного написання історії від Уляни
Розділ 5 вже був, чи я його пропустив?
Що не так з мою новою книгою.
Сподіваюсь, що з моєю книгою все добре і сюжет вам насправді подобається. Бо, якщо чесно, зовсім не хочеться завершувати цей цикл якоюсь не такою історією. Все-таки до цього стільки героїв старалися прожити цікаві історії,
Розплата
"Мотиль, який загрався з полум'ям свічки, не повинен скаржитися на обпалені крила..." ​Ціна за спробу приборкати первісний хаос виявилася надто високою. Зорн зрозумів це, коли його власні руки перетворилися на обвуглені
Остання історія з моїх нотаток
«РОЗКАЖИ МЕНІ ПРО НАС» Я давно виношував цю історію. Вона почалася з одного питання: скільки треба часу, щоб прожити ціле життя? Рік? Десять? А якщо... сорок хвилин? Знайомтеся: Назар, 19 років, продавець у книгарні.
Візуал до роману, Печать тіні. Розділ 1. Тінь
Тінь збігає від стражі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше