Ну що ж… Я це зробила. Точніше, Хлоя й Тео нарешті це зробили: перестали тікати один від одного, навчилися використовувати слова, а не грати в мовчанку і, нарешті, дісталися до свого щастя. Звісно, не обійшлось без

Частинка з «Усе веде до нього». Запрошую до прочитання!) Коли я знову розплющила очі, навколо панувала абсолютна тиша. Переді мною простягався нескінченний чорний простір без стін, без вікон, без дверей. Чорна

Дівчата та хлопці, у мене зовсім трішки не вистачає до 100 підписників. Буду рада всім, хто підпишеться. Підписуйтеся, залишайте тут коментар і я підпишуся у відповідь.

Не знаю, чи хтось помітив, але вже кілька місяців я нічого не викладаю. Остання книга була опублікована ще весною. Взагалі заходжу я сюди зараз в основном, щоб щось почитати. І читаю, як правило, те, що знаходжу на марафоні пані

Є міста, які зустрічають тебе шумом. А є ті, що зустрічають тишею. Київ для Лії не став новим домом. Поки що він лише велике місто, у якому кожен крок нагадує: вона тут без брата. Нові вулиці. Нові люди. Нові двері. І лише