Ти пропонуєш мені фіктивний шлюб?

ДЕФЕКТ БЛИЗЬКОСТІ ЧИТАТИ

— Ти пропонуєш мені фіктивний шлюб? — нарешті вголос сформулював Яблонський, усе ще перебуваючи в певній розгубленості.
— Так, — із завмиранням серця відповіла Надія. Навіть найбільші бізнес-угоди викликали в ній менше хвилювання, ніж те, що відбувалося просто зараз.
Яблонський недбало провів рукою по темно-русявому волоссю, а потім, дивлячись на Надю з-під лоба, запитав:
— Я трохи не розумію, яка тобі з цього вигода?
Назаренко спершу знизала плечима, а потім спробувала детально й правдоподібно пояснити свої псевдомотиви. Ну не ж казати ж, що вона закохана в нього вже сімнадцять років…
— Ну, знаєш, мені вже тридцять п’ять, а в мене нікого немає. Ні чоловіка, ні дітей.  — Назаренко натягнуто усміхнулася. — Жахливо набридло бути білою вороною, щоразу чути одні й ті самі репліки на свою адресу й постійно виправдовуватися, вдаючи «нормальну».
— Я думав, такою дурнею зараз ніхто не переймається… Фемінізм, усвідомленість і все таке… — спантеличено вставив Данило, відпивши з келиха.
— На словах — так: усі дуже прогресивні, сучасні й толерантні. А на ділі… Всі тільки й чекають моменту, щоб нагадати мені, що я неповноцінна жінка. Наче самотність — це дефект… Дуже виснажує бути «дефектною», знаєш.
— Я так не вважаю, — упевнено заявив Яблонський. — Ти незалежна й самодостатня. Це викликає повагу.
Данило хотів її підбадьорити, але це дало протилежний ефект.
— От саме, Даню. Всі це поважають. Але, повір, повага — це не те, що хоче відчувати жінка у тридцять п’ять років, — Надя сказала це з іронією в голосі, не бажаючи виглядати жалюгідною. Хоча в серці іронією й не пахло.
— Припустимо… — погодився Данило. — Але чому я? Хіба ти не могла… — він затнувся, але швидко зорієнтувався. — Знайти будь-кого для цієї ролі?
— Ти хотів сказати «купити»? — без тіні ніяковості уточнила Надя і, отримавши у відповідь лише розуміючу усмішку, продовжила. — Могла, звісно. Але набагато приємніше усвідомлювати, що ця угода вигідна обом. А тобі якраз потрібні гроші…

8 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Мельська Наталі
11.04.2026, 16:34:06

17 років кохати без взаємності… як же у неї певно болить серце…

Лілія Зелена
11.04.2026, 16:44:47

Мельська Наталі, Звісно. Вона намагалася відволікатися роботою, але...
Дякую!

avatar
Ава Роуз
11.04.2026, 15:01:32

❤️❤️❤️❤️

Лілія Зелена
11.04.2026, 15:12:44

Ава Роуз, Дякую!

avatar
Лана Рей
11.04.2026, 14:52:58

❤️❤️❤️

Лілія Зелена
11.04.2026, 15:12:38

Лана Рей, Дякую!

avatar
Кира Першина
11.04.2026, 14:35:25

♥️♥️♥️

Лілія Зелена
11.04.2026, 14:43:40

Кира Першина, Дякую!

avatar
Ромул Шерідан
11.04.2026, 13:36:40

♥️♥️♥️

Лілія Зелена
11.04.2026, 13:48:33

Ромул Шерідан, Дякую!

avatar
Кіт Анатолій
11.04.2026, 12:31:24

♥️♥️♥️

Лілія Зелена
11.04.2026, 12:39:39

Кіт Анатолій, Дякую!

avatar
Соланж Седу
11.04.2026, 12:30:40

Цікаво)

Лілія Зелена
11.04.2026, 12:39:33

Соланж Седу, Дякую!

Сильний діалог ⁠◕⁠‿⁠◕

Лілія Зелена
11.04.2026, 12:30:06

Аліна Шапошник (Аліса Кін), Дякую!

Інші блоги
Марафон від Автора до Автора розпочато!!!
Всім доброї ночі ʕ⁠っ⁠•⁠ᴥ⁠•⁠ʔ⁠っ♥️ Марафон від Автора до автора триватиме з 11.04.2026 до 25.04.2026 девіз марафону - чесний відгук читача З радістю повідомляю,що марафон від Автора до Автора РОЗПОЧАТО!!!
Шалена знижка на "Пастку для бабія"
"ПАСТКА ДЛЯ БАБІЯ" Він — Денис Тарновський, успішний бізнесмен, який звик отримувати все і відразу. Вона — Софія Іскрицька, скромна працівниця фінансового відділу, яка майстерно ховає своє яскраве минуле. Вони
Скоро кінець...♥️
Привітики! Книга Все-таки ти моя потихенько підходить до фіналу... Вже в найближчі дні побачимо, чим завершиться зустріч Юлі й Богдана. Чи зможе він вимолити в неї прощення, на яке так відчайдушно сподівається? І
❤️ Неправильне кохання ❤️ на Букнет!
Вітаю всіх! Щасливий долучитися до неймовірного проєкту ♥️Неправильне Кохання♥️ і представити в ньому і свою книгу. Є історії, де все зрозуміло з перших рядків: хто хороший, хто поганий, хто з ким залишиться. А
Ωмегаверс « Начинка вишнево-пʼянка» + 4 ст.
Вітаю, друзі! У минулому розділі омегаверс-роману «Начинка вишнево-пʼянка» Чонґук нарешті зʼясував, кому саме він завдячував своїм порятунком. У сьогоднішньому — що його природа так і не повернулася до тями
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше