Додано
11.04.26 12:07:21
Ти пропонуєш мені фіктивний шлюб?
— Ти пропонуєш мені фіктивний шлюб? — нарешті вголос сформулював Яблонський, усе ще перебуваючи в певній розгубленості.
— Так, — із завмиранням серця відповіла Надія. Навіть найбільші бізнес-угоди викликали в ній менше хвилювання, ніж те, що відбувалося просто зараз.
Яблонський недбало провів рукою по темно-русявому волоссю, а потім, дивлячись на Надю з-під лоба, запитав:
— Я трохи не розумію, яка тобі з цього вигода?
Назаренко спершу знизала плечима, а потім спробувала детально й правдоподібно пояснити свої псевдомотиви. Ну не ж казати ж, що вона закохана в нього вже сімнадцять років…
— Ну, знаєш, мені вже тридцять п’ять, а в мене нікого немає. Ні чоловіка, ні дітей. — Назаренко натягнуто усміхнулася. — Жахливо набридло бути білою вороною, щоразу чути одні й ті самі репліки на свою адресу й постійно виправдовуватися, вдаючи «нормальну».
— Я думав, такою дурнею зараз ніхто не переймається… Фемінізм, усвідомленість і все таке… — спантеличено вставив Данило, відпивши з келиха.
— На словах — так: усі дуже прогресивні, сучасні й толерантні. А на ділі… Всі тільки й чекають моменту, щоб нагадати мені, що я неповноцінна жінка. Наче самотність — це дефект… Дуже виснажує бути «дефектною», знаєш.
— Я так не вважаю, — упевнено заявив Яблонський. — Ти незалежна й самодостатня. Це викликає повагу.
Данило хотів її підбадьорити, але це дало протилежний ефект.
— От саме, Даню. Всі це поважають. Але, повір, повага — це не те, що хоче відчувати жінка у тридцять п’ять років, — Надя сказала це з іронією в голосі, не бажаючи виглядати жалюгідною. Хоча в серці іронією й не пахло.
— Припустимо… — погодився Данило. — Але чому я? Хіба ти не могла… — він затнувся, але швидко зорієнтувався. — Знайти будь-кого для цієї ролі?
— Ти хотів сказати «купити»? — без тіні ніяковості уточнила Надя і, отримавши у відповідь лише розуміючу усмішку, продовжила. — Могла, звісно. Але набагато приємніше усвідомлювати, що ця угода вигідна обом. А тобі якраз потрібні гроші…
Лілія Зелена
622
відслідковують
Інші блоги
Бачу, що ідея чудової авторки Єви Бореї припала всім до душі, тож я теж вирішила приєднатись і запитати Гугл про свою книгу "У темряви сірі очі". І от що він відповів: Книгу "У темряви сірі очі" (авторка
Всім привіт, мої хороші! ☺️✨✨❤️ Сьогодні я прийшла до вас із величезною подякою! Вчора ви зробили мій день неймовірно щасливим. Так активно купували мою книгу «Мама для доньок фермера». Мені надзвичайно
(поліція моралі видалила попередній допис за надто відверті "очі", імовірно, тож це перезалив для тих, хто міг пропустити анонс нової глави. Сподіваюсь, що тут "очі" не такі відверті) Золота клітка не просто зачинилася
Привіт, мандрівники слова! Хочу запросити вас долучитися до марафону взаємних підписок — чудової можливості для авторів підтримати одне одного ✨ ? Якщо ви ще не досягли бажаних 200, 300 чи 500 підписників — давайте
Нарешті на Букнеті з'явився цікавий тренд — питаємо у Google, чи варто читати свої книги! Дякую за ідею чудовій авторці Єві Борей. Ось що в мене вийшло. Читати книгу «Іскри диких прерій» авторки Morwenna Moon однозначно
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти17 років кохати без взаємності… як же у неї певно болить серце…
Мельська Наталі, Звісно. Вона намагалася відволікатися роботою, але...
Дякую!
❤️❤️❤️❤️
Ава Роуз, Дякую!
❤️❤️❤️
Лана Рей, Дякую!
♥️♥️♥️
Кира Першина, Дякую!
♥️♥️♥️
Ромул Шерідан, Дякую!
♥️♥️♥️
Кіт Анатолій, Дякую!
Цікаво)
Соланж Седу, Дякую!
Сильний діалог ◕‿◕
Аліна Шапошник (Аліса Кін), Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати