Дівчата розгублено перезирнулися.

— Ань, вона ж ще не закінчила книгу про вас з Костею, — заговорила Кішечка, — Невже знову відкладе?

— Ні, — поспішила втрутитися новоприбула, — Наші історії будуть іти паралельно. 

— Їй робити зовсім нічого? — здивувалася Аріна, — Справ же повно, оно блог би розвивала краще, ніж ото розриватися на написання купи книг, — дівчина нахмурилася. 

— Та ладно, — Марина всілася на вільну частину дивану, мило посміхнулася, — У нашої леді є велика ціль, нехай іде до неї у своєму темпі. Тим паче вона хворіє і запас енергії на нулі майже.

— А що з нею? — сполошилася Кішечка.

— Анемія. Заліза немає, феритин на нижній нормі, у неї психіка увімкнула режим економії. А наші історії дозволяють не відчувати похмурості буднів. 

— Жесть, — видихнула Славка, — Як каже Влад, треба їсти м'ясо, а не прикидатися травоїдами. 

— Воу воу, — вигукнула Рі-рі, — Ти зараз нарвешся, мала. Взагалі-то я усвідомлений вегетаріанець.

— І дарма, — юна відьмочка ні разу не знітилася, — Але ти тьотя доросла, сама доживеш до анемії і одумаєшся.

— Досить, — вигукнула Аня, — Ці суперчки безкінечні, а ми зібралися покайфувати. Марино, розкажи, нама мадам вже прописувала тобі неловкі ситуації 18+?

— О так! — протягнула дівчина з хитрою посмішкою.

та сама неловка ситуацію туть