[log_unsync] Об'єкт: Мін Юнгі. Позасистемний запис

Запис. 14:12.

Сиджу в кав'ярні біля вікна. Замовив собі просто кухоль гарячої води. Бариста подивився на мене як на божевільного, але яка, до біса, різниця? Вона хоча б зігріває пальці.

За склом люди кудись постійно поспішають. Хтось біжить за жовтим таксі, хтось свариться по телефону, хтось нервово перевіряє годинник. Вони так легко розкидаються хвилинами, щиро вірячи, що в них на рахунку нескінченний ліміт. Смішно.

Кручу в руках запальничку. Звичка, якої важче позбутися, ніж здається. Клац — вогник. Клац — темрява. Та це клацання мене заспокоює.

Чонгук щойно надіслав повідомлення. Питає, де я і чи не забув поїсти. Малий занадто багато на себе бере останнім часом. Треба буде відповісти йому щось заспокійливе, щоб не примчав сюди з перевіркою.

Коли ти застряг між тим, що було, і тим, що вже ніколи не настане, цей звичайний світ здається пластмасовим. Дешевенькі декорації. Яка різниця, котра зараз година, якщо мій власний час давно зупинився?

Треба йти. Джун знову буде читати лекції про графік.