Тиха сповідь з присмаком отрути
У новій главі - початок сповіді Марти. Вже сьогодні о 20:00 новий розділ.
Тінь, що не зникає читати книгу онлайн на Букнет
Вона пише про те, що відчуває насправді: коли хоче комусь належати, коли відмовляється бути чиєюсь...
А ще мені хотілося, щоб він відчував, що я належу комусь іншому. І це - його провина, бо я була цілком згодна належати тільки йому одному.
Але тепер - зась. Марта Чорторий чужа здобич. І не чиясь, а його рідного брата.
P.S. Перечитую ці рядки і тихо сміюсь. Насправді я, Марта Чорторий - ніяка не здобич. Я - мисливиця.»
...коли замість дружби з’являється бажання зіштовхнути.
Це її правда. Неприємна. Небезпечна. Жива.
Я ненавиджу Єву Камінську. Вона хоче, щоб ми стали подругами.
А я хочу, щоб вона перекинулася через поручні й розбилася об кам’яну підлогу.»

1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМарта - не Чорторий, вона чортівка
Юрий Стовбун, Дякую, що слідкуєте за історією та блогом
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати