Нові розділи вже на сайті)

До завершення книги залишилося три дні, тож з'явився час на візуалізації героїв та невеликих сцен з книги:

 Як виглядає ларет

 Дар тіньовика, Кай

 Ліса з Лаєм під прикриттям у сірому Іртоні)

***

Спойлер:

Як тільки двері зачинилися, Лай знову дістав шнурок із червоним каменем, той почав безперервно тривожно мерехтіти. Отже, прослушка повсюди. Забувши, що в масці, він спробував почесати брову знайомим жестом. А я бачила тільки один вихід з ситуації. Поспіхом передивившись все життя, промайнувше перед очима, повільно видихнула і скомандувала:

— На коліна!

Лайріон підняв маску і шоковано глянув на мене. Я тим часом покрутила пальцем біля скроні, на його підозру мене в прихованому садизмі і показала на двері, потім на нього.

— Повзи до ліжка! І щоб ні звуку! Сьогодні ти втерпиш все мовчки, інакше вже завтра я знайду собі нову іграшку!

Його брови злетіли ще вище. Я тільки знизала плечима і розвела руками. Типу, жити захочеш і не таке озвучиш. Він похитавши головою, почав прислухатися біля дверей, потім підійшов до вікна і обережно визирнув. Я здивувалася наявності вікон, от для чого вони в печері? Хіба, щоб підглядати або тікати. Теж коротко виглянувши за вікно, побачила, що там є тоненький карниз. В принципі, ми на другому поверсі, якщо й впаде, то не смертельно. Я продовжувала говорити всілякі нісенітниці перемішані з наказами.

— Лягай! Що ж сьогодні обрати? — я здуру дійсно відкрила плоску шафу «для іграшок» і ошелешено застигла.

Повільно перевела погляд на Лая, він видно вже побачив мою реакцію, бо стояв вчепившись у підвіконня і мілко трясся в беззвучному реготі.