Коли Дім стає «об’єктом»

Новий розділ вже доступний!

У новому розділі ми повертаємося в епоху початку 2000-х, коли панували «євроремонти» і за блискучим фасадом часто губилася справжня душа дому.

Про що ця частина:

Квартира вже не здається затишним гніздом, а більше нагадує стерильну операційну з «німим» ламінатом і холодними стелями. Господарі бачать у стінах лише «інвестицію» та долари за квадратний метр. Вони ходять по кімнатах у взутті, оцінюючи вигоду замість комфорту. Найболючіше тут — суворе правило «ніяких дітей і тварин», щоб не зіпсувати ремонт. Для квартири це справжній вирок, бо речі стали важливішими за людей. Усі сліди минулого, як-от тріщини на стелі чи зарубки на одвірках, замазали або знищили.

«Мене шліфували не для життя, а для продажу ілюзії життя».

Ця історія про те, як складно бути ідеальною «нерухомістю», якщо найбільше на світі хочеться знову стати для когось Домом.

А ви коли-небудь помічали різницю між «дизайнерським об'єктом» і справжнім домом?

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Куранда Валерія
08.04.2026, 19:42:13

✨✨✨

Інші блоги
Пишіть простіше...
Пишіть простіше... Ні цей пост не про техніку мінімалізму. Це роздуми про тренди та напрямки. Для розумних людей очевидно, що у світі йде низхідний тренд. Тренд деградації політиків, народів, мистецтва, культури..
Флеш-моб від пана Лиса ✍️ ʕ⁠っ⁠•⁠ᴥ⁠•⁠ʔ⁠っ♥️
Щось згадала я марафони, які проводив пан Лис — зайшла… почитала… посміялася. Усі були такі щирі, і сатира лилася рікою. Усі були на позитиві, і іскорка гумору ширилася, наче струм… Тож хто ми такі, щоб не повторити?…
Достовірність у фентезі
Вітаю! Мав за згодою колеги LibertyFox можливість рецензування однієї роботи. На мій власний погляд, відгук читача - це велика підтримка автору! Навіть, якщо в цьому відгуку буде критика, а може, це й повинно бути
Зустріч із бурею всередині✨
Коли заплющуєш очі, світ не зникає - він проникає в тебе. Тіні, що здавалися зовнішніми, виявляються власними спогадами. Свічки горять не в кімнаті, а в серці. Кожен подих - це сторінка стародавнього фоліанту з твоєю історією,
поговоримо
Поки зовнішній світ активно намагається вбити моє натхнення, я не піддаюся. Жалітися не буду, ну ж бо тут блоги літературні, а не про життя в цілому, але вважаю, що кража натхнення цілком відноситься до наквололітературної
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше