Коли Дім стає «об’єктом»

Новий розділ вже доступний!

У новому розділі ми повертаємося в епоху початку 2000-х, коли панували «євроремонти» і за блискучим фасадом часто губилася справжня душа дому.

Про що ця частина:

Квартира вже не здається затишним гніздом, а більше нагадує стерильну операційну з «німим» ламінатом і холодними стелями. Господарі бачать у стінах лише «інвестицію» та долари за квадратний метр. Вони ходять по кімнатах у взутті, оцінюючи вигоду замість комфорту. Найболючіше тут — суворе правило «ніяких дітей і тварин», щоб не зіпсувати ремонт. Для квартири це справжній вирок, бо речі стали важливішими за людей. Усі сліди минулого, як-от тріщини на стелі чи зарубки на одвірках, замазали або знищили.

«Мене шліфували не для життя, а для продажу ілюзії життя».

Ця історія про те, як складно бути ідеальною «нерухомістю», якщо найбільше на світі хочеться знову стати для когось Домом.

А ви коли-небудь помічали різницю між «дизайнерським об'єктом» і справжнім домом?

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Куранда Валерія
08.04.2026, 19:42:13

✨✨✨

Показати 2 відповіді
Ганна Власка
09.04.2026, 19:44:03

Куранда Валерія, ❤️

Інші блоги
Talis est Obsessio: Князь Безодні у небезпеці✨
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels Глухим звуком метал вдарився об землю. А тоді демониця перемістила їх із Асмодеєм, лишивши Ізуель саму.
Talis est Obsessio: виховна робота✨
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels – Хтось прийшов? – спитав Тай. – Так, розгнівана Емерод! – вдаривши двері ще дужче,
Рухаємося далі!
Невелике повідомлення всім тим, хто читав першу книгу циклу Фейрія, яку днями було успішно завершено, і, сподіваюся, почав знайомитися з другою. Вона буде опублікована в досить стислий термін — до 15 липня. Візуалізації,
Якщо ще не читали - "Фатальна ПІдмІна"
Запрошую вас до завершеної книги «ФАТАЛЬНА ПІДМІНА» — історії, яка захоплює з перших сторінок і не відпускає до самого фіналу. Це роман, який можна проковтнути за кілька годин або розтягнути на декілька вечорів,
Чому ми пишемо, навіть коли нас ніхто не читає?
Можливо, тому що письмо ніколи не було лише способом спілкування. Воно завжди було способом існування. Людина пише не тоді, коли їй є що сказати світу, вона пише тоді, коли світ всередині неї стає занадто гучним, щоб мовчати.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше