Останнім часом ловлю себе на думці, а як я взагалі вирішую, що читати далі?
Здавалось би, просте питання. Але щоразу все відбувається по-різному.
Іноді зупиняюсь на обкладинці — і не соромлюсь цього)) Якщо художник постарався і одразу передав настрій, це вже говорить про те, що до книги ставились із душею.
Іноді читаю анотацію — і або серце стискається від "це моє!", або гортаю далі. Анотація для мене як перше рукостискання: багато розуміється за кілька секунд.
А буває — натрапляю на відгук когось, кому довіряю, і вже нічого більше не потрібно. Просто беру й читаю.
Але чесно? Найчастіше спрацьовує перший абзац. Якщо він мене затримав — я вже нікуди не йду.
Я нещодавно на Букнеті, знайомлюсь із платформою і з авторами тут — і мені дуже цікаво, як це працює у вас.
Що для вас вирішальне при виборі книги — обкладинка, анотація, відгуки, чи щось зовсім інше?
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСпочатку відкриваю книгу. Часто навіть не читаю анотацію відразу. Буває книга відразу читається легко і приємно. А буває мучаеш не з першого разу. Деякі так і не читаю далі 1 розділу. А деяких не з першої спроби можна осилити. І після 3-4 глави вже може початися цікаве.
Коли книга написано так, що не зрозуміло взагалі що відбувається, то починаю читати анотацію. Інколи і це не допомагає, бо там також ні про що.
Жанр і вподобання теж мають значення.
Шляхом проб і помилок, з втратою купи часу. Іноді історія чіпляє з перших рядків, іноді — вже по ходу читання. А інколи проходиш разом із нею шлях у три книги й лише потім розумієш, що десь щось пішло не так. Тому легкого вибору тут, мабуть, не буває(^-^)/
Відгуки - точно ні. У всіх смаки різні. Обкладинка чіпляє, але якщо за нею немає хорошого тексту, то жодної цінності вона не несе, окрім художньої)) Анотація теж важлива. От саме це перше враження анотація+обкладинка й змушує відкрити книгу. Далі справа за текстом. Якщо з першого розділу не зачепило (купа помилок тут теж велике значення має), то не мучаю себе. А взагалі, зараз переважно читаю лише тих, з чиєю творчістю давно знайома. Бо на нових авторів, на жаль, немає часу.
Іноді книга з чудовими відгуками, назвою та обкладинкою виявляються нудною епічною жвачкою, а з першого вигляду сіра книга в м'якій обкладинці та з поганенькими ілюстраціями - розкішною історією, яку пам'ятаєш довгий час. Поки не відкриєш, не дізнаєшся (｡•̀ᴗ-)✧
Є перелік авторів, яким я довіряю. Їх і читаю)
Луна Томс, у блогах находжу
Я поясню на прикладах:
Пані Дієз Алго - те, що ми 2 дні поспіль сперечалися і обговорювали із нею розміщення та варіації середньовічних туалетів у замках та фортецях - це про щось, але говорить)
Андрей Романенко (Black Silver) - його блоги та книги - це найякісніша хірургічна робота. Просто подивіться, це не описати у одному коментарі)
Герман Харрінгтон - бачив його дії, чув його слова. Поділяю, поважаю.
Букнет правду казав, коли говорив, що соціальні активності допомагають)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати