Як читач, я багато що читала на Букнет протягом тривалого часу, аж поки не вирішила написати свою історію. Мені не подобаються рожеві історії та хороші  або погані вилизані персонажі, які потім стають хорошими. Чіпляє саме невизначеність, коли герої неоднозначно хороші або неоднозначно погані. Коли не розумієш хто насправді являється антагоністом, бо кожен вважає саме себе правильним.

Саме тому хочу спробувати написати істрію, яка не про спокій, не про те, як хороша дівчинка робить з поганця ідеального сім'янина. Моя історія розпочинається поволі та занурює читача все глибше і глибше у темні сторони душі героїв та головну таємницю Анни, яку невідомий збив на безлюдній дорозі темної ночі та зник з місця пригоди.

Від кого вона тікала? Як потрапила вночі на дорогу, далеко від міста? Ким вона була до аварії? На ці питання Анні допоможе віднайти відповіді загадковий багатій Орест, який замовив у неї реставрацію портрета невідомої жінки. Хто такий Орест насправді? Лиходій чи благодійник? І яку роль у її минулому відіграв його мовчазний охоронець... Про все це Анні належить дізнатися лише до кінця напруженого психологічного дарку "Реставратор кошмарів"

Трішки візуалів Ореста та його мистецької одержимості: