Додано
06.04.26 15:04:21
Дефект близькості - оновлено!
— Даниле?
Яблонський неквапливо обернувся на жіночий голос. Зустрівшись із добрими світло-карими, майже бурштиновими, як у диких кішок, очима, він видав стриману, але щиру усмішку. Принаймні так здалося Надії.
— Дінь-Дінь?!
Надя ніяково всміхнулася, поправивши волосся біля вуха.
— Господи, мене тисячу років так ніхто не називав…
— Чорт, пробач. Певно, це вже не зовсім доречно.
Данило ще трохи повернувся в її бік і ковзнув по Наді поглядом — трохи затуманеним, але, як їй здалося, зацікавленим.
— Ти тепер розкішна жінка, і від Дінь-Дінь у тобі вже нічого не лишилося… — уголос міркував Яблонський, чіпляючись утомленими темно-синіми очима за деталі жіночої фігури. — Хіба що волосся. Золотавий пил із нього нікуди не зник. Воно таке ж яскраво-золоте, як і в школі…
Надія швидко облизнула губи, відчуваючи, як усередині все розквітає від цього невинного компліменту. Але все ж — компліменту.
— Мабуть… Не хочеш перейти за мій столик? Побалакаємо трохи? Давно не бачились…
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДінь-Дінь - це так мило ))
Ріна Март, дя)
♥️
❤️❤️❤️
Ромул Шерідан, ♥️
♥️♥️♥️
Кі Цуне, ♥️
❤️❤️❤️
Мельська Наталі, ♥️
♥️♥️♥️
Соланж Седу, ♥️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати