Вітаю, любі букнетівці! ❤️

Конкурентка оновилася. Запрошую до 14розділу:

— Додому. — Даю розпорядження, щойно сівши в авто.

Відкидаюся на спинку сидіння. Відчуваю, як по спині стікає крапля поту. Хочу в душ. А краще — ванну. Розм’якнути. Щоб, як та медуза на гарячому піску, але без наслідків.

У голові — майбутня конференція. Без неї ніяк — вона має відбутися стовідсотково. І нарада.

Можливо.

Я знову нервую. Думки — хаос. Відчуваю, що моє і так неспокійне життя накриває мідним тазом…

До останньої неділі воно було розписане похвилинно. У ньому не було місця нікому, хто не має відношення до компанії. Хіба що Емі. І Міри — дівчини, з якою ми разом летіли до Канади й познайомилися завдяки моїй малечі, а тут ділили кімнату перший місяць, поки я не влаштувалася в компанію "VerraLine". А далі… затягнуло. Гроші були пристойні, і я щодня рахувала їх подумки. І досі рахую…

Обіймаю кожного і кожну! 

Мирного весняного дня, українці! ❤️

Ваша Тая)