Вітаю!
ฅ^•ﻌ•^ฅ
Мені дуже цікава думка моїх читачів, що читали "Леді замку Саммерфелл".
Цікаво, звичайно, усе: коми, текст, атмосфера тексту (не сильно душить описами, чи може їх, навпаки, мало).
Але мені дуже цікава думка саме з погляду тих емоцій та почуттів, які ця книга викликає\викликала у Вас. Чим детальніше, тим ліпше.
Бо я бачу, що для когось ця книга важка, хоча, як на мене, вона ще легенька. (у тому ж циклі є і більш важкі моменти. Пригадати хоча б Ріам та ліс з вовками...)
Я прилінкував першу книгу, але, взагалі, якщо Ви читали ще й інші, то мені буде цікаво дізнатися про будь-яку книгу з циклу. Пишіть не соромтеся, Ви не образите мене, лише тільки допоможете покращитись.
( Обіцяю, плакати не буду :) )
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДокину пару слів за замки. Форму замку диктував , по-перше, рельеф, по-друге - матеріал. Прямокутна форма для будівництва ( якщо є місце) зручніша. Приблизно в 17 ст з'явилась тема, що , оскільки коло - ідеальна форма ( найменший периметр з найбільшою площею), то й замки найкраще будувати круглі. Але, от біда - обороняти такий замок проблематично, та й вищезгаданий рельеф не завжди сприяє. Тому, замки тих часів з висоти нагадували таких собі їжаків або морських зірочок - завдяки бастіонам ( гострим виступам у плані) - коротше кажучи, це були багатокутники ( від 5 до 8 і т.д.) - хто що міг собі дозволити. Для загального уявлення погугліть замки бастіонного типу або Кодацький замок ( який в перший же рік спалив кошовий Іван Сулима, довівши, що ідеї ідеями - а головне бажання).
Дієз Алго, Зрозумів, що ж, дякую все одно)
Прочитав я кілька розділів, як і обіцяв. Усе з твором нормально: є зав'язка, сюжет, інтрига, а головне — бажання читати далі. З недоліків можу вказати на три пункти.
Перше: як я і казав раніше, звертайте увагу на русизми (діла — справи, сахарна цукерка — цукрова карамелька чи цукровий льодяник).
Друге: помітив у кількох рядках слова, що часто повторюються майже поруч, наприклад: «усі», «усі», «усе». Це у вас було в кількох сусідніх рядках. Варто пошукати синоніми)
Ну і третє: як і говорив Вадим, треба трохи стежити за логікою. Ви написали, що найманці були до пояса в кольчугах та панцирах, а тут дівчина його в спину кухонним ножем. Може, варто було б перед цим додати, що тому стало спекотно і зняв обладунок? А ще — як дівчина пішла на базар та купила яблука (знову ці яблука!), хоча перед цим увечері герой приніс цілий мішок.
Та як на мене, головне, що книжка читабельна, а не з тих, під які засинаєш на другій сторінці. А щодо решти, то такі провтики я в багатьох бачив, тим паче і в себе подекуди знаходжу та виправляю. Тож не варто хвилюватися — просто візьміть зауваження на озброєння та й пишіть далі.
Сергій Більцан, ♥️♥️
Супер-дякую Вам, пане!
Цей коментар неймовірно цінний і я Вам вдячний за Вашу увагу та Ваш час)
І на останок. Є питання до селян. Але головне, що я бачу - це велика невідповідність подіям книги реаліям життя. Цьому задуму краще б підійшло щось на кшталт Олівера Твіста, та місто загалом. Бо в селян мала б бути якась організація, родинні зв'язки, старости.
Багато сумних речей, що відбуваються бачяться мені трохи притягнутими за вуха, якось для краси епізоду, коли роз'яснення та достовірність стають вторинні після бажання саме такого розвитку подій. Наприклад - будинок, який дуже швидко розвалюється.
Тому, ще раз роблю висновок: цікава ідея, з внутрішньою силою, з питаннями, з роздумами, не легке якесь чтиво - але все це вщент розтрощено недостовірністю, невідповідністю, та небажанням чітко продумати дрібниці та деталі.
На цьому, вважаю, все. Бо треба встигнути ще собі завтра главу нову доробити.
LibertyFox, Навзаєм)
Вітаю!
Одразу скажу: це лише моя думка, не претендую на істину. Поки тільки перша глава, чи йти далі?)
*Степ. Це мене одразу здивувало. Всюди пагорби, ростуть яблуні — і степ? Можливо, це горбиста рівнина? Та й яблуні — дерева специфічні, вони просто так повсюди не ростуть. Хіба що якісь кислі дички, але й то — чи в степу?
*Хто на кому стояв? Виходить за текстом, що стяг стоїть і на пагорбі, і на замку — якось воно дивно. І як прапор може привертати увагу більше, ніж сам замок? Він же фізично менший! Коли вітру немає — його не видно. А коли є і сонце смалить, то кольори швидко втрачають свою синяву та фіолетовість. І чому як вежа, оточена стінами? У замку є одна висока вежа, яка сильно виділяється?
*Скажу відверто, мені не завжди подобаються стартові пояснення на початку твору. Це має бути або ємний пролог зі своїм сенсом, багатий на деталі (як, наприклад, опис Гобітанії у "Володарі перстнів"), або ж це поки довідкова інформація, що обрушується на читача слідом за коротким описом.
Вадим Сухобрус, Ну я б не сказав, що губиться)))
Леді замку Саммерфелл - найпопулярніша книга на моєму аккаунті)
Але дякую, що допомогли. Було приємно почути і про дрібниці і про враження!
Оце роскат)))
LibertyFox, так в тому й діло, що супер!
7. Звідки взялись метри?!
Чому річка холодна?!
Шо там в нього з кістками, яких тріснуло з десяток?!
Звідки в лісових бандитів нижня білизна?!
Спальник? Ну, ок. Стілець? Стіл? Це в лісі у бандитів? Як?!!
Володар - жінка. Отаман - жінка. Чому так?
П'ять тарілок... Ну як? Яких? Це все хто тягає по лісі? Оці тарілки, стільці... "вона дуже розумно планувала те, що із собою брати". Ох, є в мене сумніви!
Сильне тіло з сильним характером... А всі інші чому здохлики? Чому згодні з жінкою-отаманом? "Работники ножа и топора..."
Згорнувши намет... З чого? Хто возить? А, ось коні. Ну, добре. Лісові бандити на конях. Дуже рекомендую поцікавитись скільки конячка їсть в день. Так, поруч степ, а бандити лісові.
Цукор... варення. Тобто, ще цукор. А звідки? Який? Знов селяни щось купують, та по дрова бігають, хоч врожай ще не зібрали...
Чому влітку майнове та фінансове становище "різко" покращувалося? Врожаю ще нема. Роботи повно. Де покращення?
Які напої можна гнати з яблук та зерна посеред домівки? Важливе питання! О, далі вже якось зрозуміло. Все ж зникав та пив. Тоді треба виправити.
6."Група вершників, не жаліючи коней, на повной швидкості бігла"... пішки?
Звідки камені під рукою? Чому нема суду? У вас дуже цікавий погляд на судочинство владного лорда - так ніколи на мало б трапитись. Ну, бо ще й тому, що ця дівчинка не пережила дорогу. Звідки така довіра в людей словам цієї леді, якщо є і якісь підозри, є знання сусидів, знання цих дітей. Все це дуже непереконливо!
Розмова покоївки. "Глобальне запитання"... Уф, то не село, а таємний універсітет! Бо в ньому у покоївок з села дуже цікава мова та думки.
А яке пробудження совісті у володарки... шкода, що воно аж ніяк не віповідає її діям. Або-або.
Початок глави про Залізну руку дуже гарний. Але смакування погроз геть все руйнує. Якийсь хлопець, ледве повзе. А в нього й арбалетом водять, мечом погрожують, ножем тичуть... якісь неоправдані смакування.
Вадим Сухобрус, Сподіваюся, що не образив Вас)
5."Їжа позитивно вплинула і на ефективність подорожі. Тіло отримало енергію". Це думки дівчини? Це слова автора? Але хіба вони підходять для цього часу та рівня знань?
Що цікаво - батько даю ножа і хлопець розуміє, що в лісі згодиться. А до лісу два дні. Може пішки, може конями, але вони з сестрою за ніч вже біля лісу. Неважлива, наче, дрібниця.
До лісу залишалось півгодини... Ну чому так? Ось їхати поїздом може бути, але відстань міряти в тому контексті часом - це прикра помилка.
"Їх було з два десятки, із головою хватить"... А двох не вистачить? Може, ті вершники йшли широко, нікуди не звернути?
спалюючи остаточно всі ресурси... Дивиться, мова повинна відповідати рівню знань. Не читача! А персонажів! У вас авторська мова ніби йдеться мовою героїв, хоч не від першої особи, але трапляються ці слова. Вони з іншого часу!
Хух... Вибачте, я не фахівець лікарської справи, але стріла стирчить із спини, але попадає в живіт. Сто метрів. Наскрізь. Вона розмовляє, їй наступають чоботом, а потім ще висмикують стрілу. Вас тут нічого не дивує? Мене багато чого. Ось це все. Висмикування стріли з наконечником це погано.
4.*Найро встиг помітити аристократку, яка принизила його сестру, а п’ятьох солдатів та здорових мужиків із мішками він не помітив?
*І звідки такі переживання за брата? Що з ним такого станеться, якщо аристократка з ним пограється? Це ще один дивний момент. Він же не дівчина, його будуть катувати? Звідки вона знає?
LibertyFox, Ось так й мовила - йдіть, шукайте Найро, але біля ринку подивиться, може там його сестра буде, її спитайте?) Чи йдіть до хати селянина Х та ведіть мені його сина, який вкрав?
2. *І знову: чому по колу навколо замку? Будинки селян. Із глини, дощок та колод. І соломи. Припустимо, з соломою зрозуміло, посіяли, пожали. А дошки? Отже, є лісопилка? А що вона пиляє? Де в степу дерева, з яких можна наробити дощок? Привізні? Тоді навіщо? Глина й солома — вже непоганий матеріал.
*Якраз я й не зрозумів, як місцевість та клімат цьому сприяють.
*Про сім’ю. Не зовсім зрозумів, чому половина робочих рук у полі не працює. Це не потрібно? Але сім’я наче не заможна. Якби вигнали красеня Найро разом із сестрою в поле — можливо і жити стали б краще!
*О! Податки. Завжди подобалася ця тема! Тут ось у чому річ: звідки гроші в селян? Чому податки збирають грошима, а не натурою? Причому збирає особисто володар землі у кожної родини. Із мечем на стегні та золотими перстнями на пальцях! Здається мені, що образ невдалий, недостовірний, а виправдання прагненням дати доторкнутися до прекрасного лише погіршує враження. Є, звісно, символи влади: ланцюг, перстень. Але навіщо демонструвати їх селянам? Особисто!
LibertyFox, Ну то батьки в полі, а дорослі діти ні? Худобу до пастуха, маленьку дитину із собою, та працювати. З ранку до вечора. Бо нема для селян циркуляції монет! В них є зерно, яке вони виростять та праця, яку вони можуть зробити. Зерно треба ще продати, а праця, судячи з сеттінгу їм не належить. Бо вони щось там повинні. Є такий термін - натуральне господарство. Коли міняють ножа на зерно, а молоко на чоботи. Як домовляться. А гроші... Це в нас зараз потрібні, бо все можна купити, а в минулому вони були не потрібні, бо нецікаві. Йдеш до когось, а йому твої гроші навіщо? Вони ж загалом ще на самозабезпеченні. Та й податок грошима володарю нащо? Часи постійної голоднечі, зерно взавтра втричі дорожче може бути. Ні, гроші там зайві...
3. *Податки збирають двічі? Наявність солдатів (найманців) тоді зрозуміла. Без них ніхто б нічого не віддав. Але все одно дуже дивна сцена: власник землі особисто збирає податки, та ще й особисто повідомляє без попередження, що їх підняли вдвічі! Тобто селяни десь мали взяти монети, а тут знову збір. Та де їм узяти монети взагалі? До того ж, збір щомісячного податку взагалі нереальний! Це ж не сучасний бізнес, це минуле, це хлібороби чи сидророби, а в них процес сезонний! Раз на рік, зібравши врожай, вони можуть щось дати. І все! Решта — це лише робота й промисли. Копати, котити, рубати. Або свистулі з вишивкою робити.
*Шафа та сервант. Камін та казанок. Це теж видається нереальним! Хлібороби взимку сервант спалять, щоб зігрітися! А що в степу палити? І де вони його купили, за що? Як і шафу. Вибачте, але хіба ви не бачили наші хатки-мазанки? Де там посуд висить, чи є там шафи та серванти? Ті ще хатки, не нинішні. І чому камін замість печі? Відкритий вогонь замість закритого, де лежанки з прогрівом? Ох, і ще п’ять стільців... Не лав, не скринь... І це незаможні хлібороби? Та куркулі вони! Недарма до них прийшли податки збирати, ох недарма!
LibertyFox, Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького(Шевченківській гай), Національний музей народної архітектури та побуту України (Пирогів). Наче є звідти фото.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати