Нова ІсторІя, Яка Болить… І ЛІкуЄ
«Класна кімната і закрите серце»
Іноді життя ламає не гучно.
Не криком. Не бурею.
А тихо… одним моментом, після якого вже нічого не буде як раніше.
Він повернувся туди, де колись був кимось.
Але тепер — просто хлопець із травмою, яка забрала більше, ніж можливість бігти.
Вона — дівчина, яка усміхається так щиро, що ніхто не помічає тріщин.
Але за її «все добре» — правда, яку страшно вимовити навіть подумки.
Вони не шукали одне одного.
Але зустрілись там, де найчастіше буває тиша —
у шкільних коридорах… і між рядками книг.
Це історія не лише про кохання.
Це історія про біль, який не видно.
Про серця, які закриваються… щоб не розсипатись.
І про те, що іноді достатньо однієї людини,
щоб знову відчути: ти ще живий.
Уже зовсім скоро перші розділи
І я обіцяю — ця історія залишиться з вами надовго…
«Я біг усе життя… а тепер боюся навіть зробити крок.»
«Я навчилась усміхатись так, щоб ніхто не помічав тріщин…»
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати