Вітаю, друзі!

Новий розділ уже на сайті!

За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels

Принесла вам трохи весняного настрою та активного відпочинку!☀️

Розділ об’ємніший, тож готуйтеся побути з героями трохи довше)

Естефанія пискнула, стрибаючи, Томас весело всміхнувся, обійшов сітку і здійняв дівчину у повітря, обійнявши.

– Моя переможниця!

– Ти знову мені піддався.

– А може це ти краще грати почала?

Зрештою, детектив поглянув на Вівіку. Вона стояла впевнено, відвівши ногу і підкидала м’ячик, гострі бордові нігті блищали на сонячних променях. Не було навіть натяку на її наступний крок, неначе вона сама вивчала його поведінку.

– Подаєш? – всміхнувся Джим, розім’явши коліна.

Кутик червоних губ поповз догори. Гра почалась.

– Ходіть, перепочиньте, – покликав Тайлер. – У мене є пиво.

– Ти ж не п’єш? – фиркнув Джим.

– А не п’ю завтра. А пива сьогодні до обіду можу вгасити хоч галон, ти за грою слідкуй, Торнтоне, інакше Вів тобі мізки відіб’є. Коли ще лишились.

Він відкрив банку пива, заповітний шум піни, змусив Джима відчути спрагу. Тайлер сидів на стільчику у затінку, сонцезахисні окуляри не приховували відвертого невдоволення від присутності детектива.

– Ну, що? Матч-реванш, Джиме? – всміхнувся Томас.

Вони роз’єднали руки, відсунувшись одне від одного. Детектив поглянув на усміхненого хлопця, що як щось і помітив – вирішив не акцентувати уваги. Джим зустрівся поглядами з Вівікою: 

– Що скажеш?

– Ризикни, – здійняла підборіддя вона.

А тут генератор знову вирішив поімпровізувати. І знову, певно бачимо “хмарку думок” Джима))

А взагалі, мені настільки імпонують герої у цих образах, що я навіть встановила один з візуалів на заставку телефону))

У книги є плейлист, тож запрошую до прослуховування)

⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘
 

Цикл книг “Aeternum Confrontation” можна читати окремо!

(Обкладинки клікабельні)

Запрошую також до своїх соціальних мереж ☀️✨

❣️Мій інстаграм

❣️Мій фейсбук

❣️Мій пінтерест

❣️Мій тредс 

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️