Бо спочатку все виглядало нормально.

Дівчина шукає роботу. Чоловік шукає няню. Троє дітей просто… є.

Нічого складного, правда?

Рівно до моменту, поки:

– діти не вирішили, що вони тут головні

– Дім виявився живим

– бос не виявився Альфою (і так, справжнім ведмедем, я не жартую)

– а дівчина, яка не збиралася закохуватись, раптом не отримала в боси… свою істинну пару

І от тоді стало ясно: щось дуже сильно пішло не за планом. Так з’явилась 

Альфа шукає няню... і неприємності

(ви можете прочитати її безплатно)

І вона  не про няню. А про ситуації, в які ти вліз, і тепер якось треба з цього жити.

Про дім, який відчувається занадто своїм. Про дітей, які вирішують більше, ніж здається.
І про зв’язок, який ніхто не планував… і не дуже хоче визнавати. (спойлер: це не працює)

Я думала, на цьому все. А далі виявилось, що "не планувала" — це взагалі не аргумент. І з’явилась

Альфа шукає няню... і грає з вогнем

Де вже ніхто не робить вигляд, що все під контролем. Крім Альфи.

Там уже:
– рішення мають наслідки (і вони, як на зло, приходять вчасно)

– проблеми не зникають, навіть якщо дуже хочеться

– і "я розберусь" раптом перестає працювати

А ще там є прекрасний момент, коли ти дивишся на героя і думаєш:

"ну ти ж розумний чоловік… ну що ти робиш?.."

…а потім він робить ще гірше.

І ти така:

"ага. Все ясно. Це вже особисте."

І от у цей момент стає не до жартів.

(хоча жартувати все одно доведеться, бо інакше ніяк)

І ні, я не дам їм легкого життя. Я намагалася. Чесно.

Але вони якось дуже впевнено ігнорують мої плани і йдуть у напрямку "а давай зробимо ще складніше".

І знаєте, що найгірше? Мені це навіть подобається :)))

Я не планувала, що це зайде так далеко. І що герої стануть… настільки реальними. І тепер мені вже пізно їх зупиняти. Бо історія, схоже, вирішила, що двох книг їй мало.

І якщо чесно… те, що відбувається далі, мені подобається ще більше.

(і трохи лякає)

Тож, здається, це ще не кінець)

АЛЬФА ЧЕКАЄ ТУТ