Іноді історії виходять з-під контролю.

Ти починаєш писати про роботу, цифри, звіти… а в якийсь момент між рядками з’являється напруга, погляди, випадкові дотики — і вже неможливо зробити вигляд, що нічого не відбувається.

“Між рядками звітів” для мене саме про це. Про те, як усе найважливіше ніколи не пишеться прямо. Воно відчувається. Воно проривається там, де його не чекали.

І так… це вже 19 частина.

Чесно, я не планувала заходити так далеко. Але з кожною главою вони стають все більш живими, більш складними, більш… небезпечними один для одного.

У цій частині — наслідки. Тиша після. Погляди, які неможливо ігнорувати. І той момент, коли ти розумієш: повернутися назад вже не варіант.

Якщо ви зі мною з самого початку — ви знаєте, про що я.

Якщо тільки приєдналися… можливо, саме час почати читати між рядками ?