Хелоу, дорогі читачі та автори Букнету! ?
Зіткнувся з класичною проблемою: як перевірити, чи цікавий і логічний твір, якщо поруч немає людей, які читають?
Тому вирішив звернутися до вас ?
Шукаю бета-рідера для свого фентезі-твору. Хотілося б знайти людину, якій справді подобається цей жанр і яка не проти:
— поділитися враженнями
— вказати на слабкі місця сюжету чи логіки
— чесно сказати, що з ним не так
Якщо вам цікаво спробувати себе в ролі бета-рідера — пишіть мені в особисті повідомлення або залишайте коментар. З нетерпінням чекаю на співпрацю та впевнений, що разом ми зробимо цю історію ще цікавішою!
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти4.
*Дівчина/жінка одна на дорозі. Вас нічого не дивує? А мені трохи дивно. Яку плату з неї вимагали за те, що підвезли дорогою на коні? Чому вона навіть не хвилювалася? З якою метою молодий чоловік на коні пів години розмовляв, а потім просто віз її "по дорозі"? На виїзді з міста.
*Таверна/барна стійка. Знову я зі своїми деталями. Яке це століття? Стійка — річ специфічна.
*Як я зрозумів, дерев'яна скринька наче поштова. Напиши і поклади. Магічна річ виходить?
*"Перетнувши лаз, мені відкрилися пейзажі". Дуже невдале формулювання. Або "щось зробивши, я побачила", або "після того, як я подолала лаз, мені відкрилися...". Дія, виражена дієприслівником, має стосуватися підмета. Пейзажі не могли "перетинати лаз".
*І ще. Незрозуміла до кінця така непроста дорога. Може, просто потім стане ясніше, проте зазвичай є зручні шляхи для того, щоб мандрівник дістався місця призначення.
*І далі буде академка?
Єва Родзинка, Мабуть, цікаві були письменницькі курси, бо стільки одразу згадуєте. А в мене вибірковий курс "Видавнича справа", більш пів тисячі годин, а шо було, шо не було... та й було взагалі))
Загалом мені сподобався щільний, трохи напружений початок. Ціла нерозказана в деталях історія героя. Те, що немає відразу нудних описів та розповідей про світ загалом — для мене великий плюс. Але складно сказати більше лише за невеликим уривком. У будь-якому разі бажаю вам успіху та натхнення!
Кірі Вейлорн, Не варто казати про провину! Це творчий процес, і чернетки для того й існують, щоб їх доопрацьовувати, головне — це бажання зробити історію живою та логічною. Навпаки, круто, що ви так спокійно сприймаєте критику!
Можу ознайомитись, якщо це не монументальний твір. Сам пишу фантастику та фентезі.
3.
*Ціни. Іноді занадто чіпляюся до деталей. Срібняк — срібна монета? І всього лише шматок хліба та щось випити? При цьому п'ять таких за ніч? Ні, я не сперечаюся, просто звертаю увагу на необхідність осмислення достовірності цін та засобів платежу. Срібняк? А яка вага? А як щодо "срібло-вампіри"? Яка взагалі тут економіка? Одна дрібниця, а виникає дуже багато питань. Поки вони вам, гадаю, не надто важливі — історія майже і не почалася. О, плата 15 срібняків на тиждень. 7 скоринок хліба? 3 ночі в таверні?
*Що не сподобалося ще — дошка оголошень. Dragon Age чомусь згадався. Що поробиш, навіює. А в реальності — ну які дошки? Там укази виголошували урядові... Дошка — це поголовно грамотне населення, це організація, швидкий зв'язок на відстані, це папір, це відсутність охочих її зірвати. Ви так не вважаєте?
2.
*Що ще сподобалося — одразу містке включення в оповідь, без зайвих роз'яснень та довгих описів. Кат і Кат.
Що здалося неправильним або таким, що заслуговує на осмислення:
*Наприклад, парфум у стражника разом із застарілим потом. Просто не вірю. Не знаю, який час, не знаю, який рівень життя, але відразу не вірю. Мило, трави — ще куди не йшло, але парфум? І застарілий (а вони там довго лазили) піт? Дрібниця, а впала в око.
*Ще дамська кімната і штани. У сеттингу дами носять штани нарівні з чоловіками? Відмовилися від суконь?
*Потім ще одне, одразу ж із дамської кімнати — вистрибнула з вікна і, увійшовши в таємну кімнату... Я трохи не розібрався, куди входила, звідки вистрибувала і чому.
І відразу перепрошую. Мій тон може здатися... якимось не таким. Якщо щось вас зачепить — просто ігноруйте написане!)
1.
*Відразу порада. Або побажання. У вас викладено пролог і два варіанти, або ж чернетка, як я зрозумів. Цього замало, щоб зробити висновок про твір. А ще, вважаю, що цілком можна обійтися без викладення чернетки, адже навколо вас не видавці чи колеги з цінними порадами, а просто читачі. Мені здається, що є три ключові точки твору: друга глава, закінчення першої третини та фінал. До відгуків добре б вам їх пройти.
*Порада друга: неохайна викладка тексту. Помилки бувають у всіх, але в кожного читача є певна "критична маса". Описки, погане форматування, неправильні переноси прямої мови — усе це дуже псує враження.
*Не філолог, але мені здається, що пряма мова позначається дуже чітко: "— хххх, — ххх, — ххх". Немає крапок перед тире, якщо це саме пряма мова, а не думки.
*Що мені дуже сподобалося — готовність до складносурядних та складнопідрядних речень. Це важко, це може не подобатися, але це круто. Ними не варто зловживати, проте їх наявність може збагатити текст, показати авторську майстерність. Однак є і зворотний бік — нездатність читача їх сприйняти.
Є в мене побоювання, що після моїх вражень вам може стати нецікаво їх чути) Але, якщо вам потрібен зворотний зв'язок - поділитися можу.
Вадим Сухобрус, Прям тут можно
+
Герман Харрінгтон, можно і так
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати