«колишніх не буває… чи це пастка почуттів?»

Глава 22. Колишніх не буває

Ранок, який змінює все.

Анна і Луїс — знову разом. Після довгої ночі розмов, сумнівів і спогадів вони вирішили дати своїм почуттям другий шанс. І тепер тримаються за руки так, ніби ніколи їх не відпускали. ?➡️❤️

«Колишніх не буває» — фраза, яка звучить цього ранку зовсім інакше. Не як виклик, а як правда, яку вже не хочеться заперечувати.

А поки одні знаходять шлях назад одне до одного, інші лише починають.
Том більше не хоче втрачати час — його почуття до Лізі вириваються назовні. Турбота, хвилювання і той самий поцілунок, після якого вже нічого не буде як раніше…

https://booknet.ua/reader/kodove-slovo-xochu-b448257?c=4982877

У кожного своя історія:
хтось повертається до минулого,
хтось відпускає його назавжди,
а хтось тільки наважується відкрити серце.

І серед цього всього — просте питання:
чи справді колишні стають «колишніми»?

? Можливо, деякі люди назавжди залишаються в нашому житті — просто змінюють свою роль.

 

 

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Кері Блек
02.04.2026, 22:59:48

Дуже класні слова

Olena I
03.04.2026, 19:57:30

Кері Блек, Дякую ❤️❤️❤️

avatar
Ромул Шерідан
02.04.2026, 22:49:50

❤️❤️❤️

Olena I
03.04.2026, 19:57:23

Ромул Шерідан, ❤️❤️❤️

avatar
Ганна Літвін
02.04.2026, 22:08:50

✨️❤️❤️❤️✨️

Olena I
03.04.2026, 19:57:20

Ганна Літвін, ❤️❤️❤️

avatar
Марі Блум
02.04.2026, 21:45:27

❤️❤️❤️

Olena I
03.04.2026, 19:57:17

Марі Блум, ❤️❤️❤️

Гарно сказано)

Olena I
03.04.2026, 19:57:14

Ларія Ковальська, Дякую ❤️❤️❤️

avatar
Яна Тарасевич
02.04.2026, 20:27:45

Як правильно влучно сказано! А це ж правда, колишніх не буває. Якщо люди вже зблизилися душами, то навіть коли вони не разом, всеодно відчувають один одного на відстані. Це не магія, не фантастика, це щось інше....
Але я погоджуюся повністю!

Olena I
03.04.2026, 19:57:06

Яна Тарасевич, Дякую!)

Інші блоги
Трохи вивернутої античної пристрасті із Гетери
Піддавшись якомусь несвідомому, сильнішому за розум імпульсу, Хлоя знову простягнула руку. Її пальці повільно, майже благоговійно торкнулися його закривавленого передпліччя, а потім ковзнули нижче, окреслюючи тверді,
Ох вже ті чоловіки...
І це все? Тільки коротке «Пробач…»? А в принципі, що я хотіла? У нас із Назаренком нічого немає. Та й бути не може. Ми різного польоту птахи. І те, що він був зі мною відвертим і розповів про зраду дружини та про
Трохи сумного...
Виходимо на подвір’я. Белгард уже стоїть біля екіпажа. І не один. Проводжати нас прийшла і Белара з дітьми, і Марата. Обіймаю всіх по черзі. І навіть син Белгарда — неймовірно гордий Гарран — дозволив притиснути
Жіночий персонаж
Єлена — головна героїня мого пригодницького фентезійного циклу «Шлях Найманця». І мені стало цікаво... А чи цікаво вам читати пригодницьке фентезі, написане автором-чоловіком, якщо головний герой — жінка?
ШІ в моїх текстах
Привіт! Сьогодні мене звинуватили в тому, що мій стиль схожий на ШІ. І знаєте, що стало доказом? Короткі речення. Колись підозрілою була маячня в тексті. Потім — довгі тире. Тепер ось короткі речення. Здається, ще трохи
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше