Час від часу бачу відгуки про текст " це дуже кінематографічно". Про зовсім різні тексти. І мені цікаво - що ви вкладаєте в це поняття? Що саме маєте на увазі?
Як дипломована асистентка режисера (сміюся, бо жодного дня не працювала за цією спеціальністю), можу сказати, що для мене текст стає кінематографічним тоді, коли я можу розкласти його в таймінг і уявити спочатку на папері як сценарій, а потім — і на екрані. Або навіть спершу на екрані. Наскільки він буде динамічним, яскравим і здатним утримати увагу глядача.
У мене з цим "кінематографічно" стійка негативна асоціація зі стилем відповідей чату джпт. Оте його улюблене по замовчуванню писати ледь не кожне речення з абзацу, розриваючи те, що мало бути в одному за логікою на кілька абзаців. Він сам так назвав цей стиль, коли я питала, чому він постійно так пише. А от що інші вкладають - цікаво. Можливо, якщо в хорошому сенсі, то те, що текст викликає яскраве бачення того, що відбувається.
Анна Потій, От в мене теж було скоріше негативне враження... А чому? Бо я зустріла цю характеристику вперше і подумала - напевне, мається на увазі, що сцени класно прописані - хоч бери знімай. Потім зустріла щодо надмірно затягнутого тексту, з зайвими (як на мене) описами. Подумала - ну, режисеру ж потрібно бачити всю сцену, кожну дрібницю, на яку не звертаєш уваги, але сприймаєш підсвідомо. Але тепер бачу, що більшість про "картинку" в голові. А в мене завжди картинка - мабуть, ця характеристика не для мене.
Ніколи ще так не коментувала, але одразу згадала, як колись читала книгу Лі Бардуго, "Королівство Шахраїв", і перше, що спало на думку тоді: "Вау! Неначе сценарій дуже продуманого кримінального фентезі-бойовика читаю. Було б так круто побачити екранізацію такого шедевру".
Тож я би написала такий відгук, якби книга справила на мене враження гарного деталізованого сюжету прописаного майстерно саме режисеськи, а не літературно.
Для мене це означає, що текст передає візуальні, звукові, емоційні та інші образи настільки яскраво, що я “бачу” сцену, як у фільмі. Є ідеальне поєднання візуальних образів, мікро деталей, діалогу, композиції сцени, думок і емоцій.
Кінематографічність у тексті для мене компексна подача світу, героїв та їх зовнішності, емоцій, рухів, атмосфери довкола. Коли я не просто читаю і уявляю, а бачу і перебуваю у сцені з героями. Таких творів я читала на платформі небагато, але така подача для мене дуже цінна, я люблю яскраві та "живі" описи і бути частиною історії як спостерігач.
В «Порталі у Гріх» за межами дому підприємливих братів існує величезний світ, який ми ще не бачили. Там є різні чоловіки, а ще є закони, які цих різних чоловіків контролюють. Виявляється, існує щось по типу комісії
— Нам треба поговорити, — почав я, підходячи впритул. Руки самі собою стиснулися в кулаки, у горлі пересохло. — Годі бігати одне від одного. Я більше не можу робити вигляд, що… — Тарасе, замовкни! — різко,
Ось і все! Історія добігла кінця!!! Всі розділи вже у доступі https://booknet.ua/book/toi-hto-stot-u-temryav-b461480 Це був для мене експеримент в жанрі містики. Цікаво, вийшло? Пишіть ваші коментарі, діліться своїми думками.
Моє серце сьогодні б'ється частіше! Просто подивіться на цю кількість сповіщень. Дякую кожному читачеві, який ставлять вподобайки моїм історіям. Ви — найкраща мотивація творити далі! Писати для вас — це справжнє
Привіт всім, хто любить темне романтичне фентезі ❤️ Мої герої Кіра та Лукас з книги «Деклінс 2: Серце чаклуна» вже святкують Геловін ⭐️ Впізнали в кого вони перевтілилися? Для чарівників Геловін
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМені час від часу так пишуть. Сама іноді думаю, що людина хотіла цим сказати. Гадаю, це комплімент, що сцена вийшла живою і цікавою.
Для мене кінематографічність — це коли читаєш і ніби дивишся фільм у себе в голові.
коли можна яскраво уявити героїв і світобудову, і коли події розгортаються настільки швидко, що текст тримає в напруженні і не відпускає)
Як дипломована асистентка режисера (сміюся, бо жодного дня не працювала за цією спеціальністю), можу сказати, що для мене текст стає кінематографічним тоді, коли я можу розкласти його в таймінг і уявити спочатку на папері як сценарій, а потім — і на екрані. Або навіть спершу на екрані. Наскільки він буде динамічним, яскравим і здатним утримати увагу глядача.
Дієз Алго, Не зовсім. Іноді порожні діалоги геть убивають сцену. А якийсь внутрішній монолог за кадром дуже сильно оживляє.
Коли текст сприймається наче перегляд фільму)
Дієз Алго, Тоді Ви читали кінематографічні книги)
У мене з цим "кінематографічно" стійка негативна асоціація зі стилем відповідей чату джпт. Оте його улюблене по замовчуванню писати ледь не кожне речення з абзацу, розриваючи те, що мало бути в одному за логікою на кілька абзаців. Він сам так назвав цей стиль, коли я питала, чому він постійно так пише. А от що інші вкладають - цікаво. Можливо, якщо в хорошому сенсі, то те, що текст викликає яскраве бачення того, що відбувається.
Анна Потій, От в мене теж було скоріше негативне враження... А чому? Бо я зустріла цю характеристику вперше і подумала - напевне, мається на увазі, що сцени класно прописані - хоч бери знімай. Потім зустріла щодо надмірно затягнутого тексту, з зайвими (як на мене) описами. Подумала - ну, режисеру ж потрібно бачити всю сцену, кожну дрібницю, на яку не звертаєш уваги, але сприймаєш підсвідомо. Але тепер бачу, що більшість про "картинку" в голові. А в мене завжди картинка - мабуть, ця характеристика не для мене.
Коли читаючи текст,я легко уявляю картинку.Ні,навіть не так. Я перестаю бачити текст, натомість починаю бачити зображення)))
Дієз Алго, У мене ні))
Ніколи ще так не коментувала, але одразу згадала, як колись читала книгу Лі Бардуго, "Королівство Шахраїв", і перше, що спало на думку тоді: "Вау! Неначе сценарій дуже продуманого кримінального фентезі-бойовика читаю. Було б так круто побачити екранізацію такого шедевру".
Тож я би написала такий відгук, якби книга справила на мене враження гарного деталізованого сюжету прописаного майстерно саме режисеськи, а не літературно.
Для мене це означає, що текст передає візуальні, звукові, емоційні та інші образи настільки яскраво, що я “бачу” сцену, як у фільмі. Є ідеальне поєднання візуальних образів, мікро деталей, діалогу, композиції сцени, думок і емоцій.
Дієз Алго, Ні, це все, що я згадала, у гармонійному поєднанні) сцена може бути і компактною, але наповненою образами)
Я так не пишу зазвичай (або рідко). Для мене це комплімент. Значить, читач дуже яскраво бачить картинку: ніби переглядає фільм :)
Кінематографічність у тексті для мене компексна подача світу, героїв та їх зовнішності, емоцій, рухів, атмосфери довкола. Коли я не просто читаю і уявляю, а бачу і перебуваю у сцені з героями. Таких творів я читала на платформі небагато, але така подача для мене дуже цінна, я люблю яскраві та "живі" описи і бути частиною історії як спостерігач.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати