Час від часу бачу відгуки про текст " це дуже кінематографічно". Про зовсім різні тексти. І мені цікаво - що ви вкладаєте в це поняття? Що саме маєте на увазі?
Ніколи ще так не коментувала, але одразу згадала, як колись читала книгу Лі Бардуго, "Королівство Шахраїв", і перше, що спало на думку тоді: "Вау! Неначе сценарій дуже продуманого кримінального фентезі-бойовика читаю. Було б так круто побачити екранізацію такого шедевру".
Тож я би написала такий відгук, якби книга справила на мене враження гарного деталізованого сюжету прописаного майстерно саме режисеськи, а не літературно.
Для мене це означає, що текст передає візуальні, звукові, емоційні та інші образи настільки яскраво, що я “бачу” сцену, як у фільмі. Є ідеальне поєднання візуальних образів, мікро деталей, діалогу, композиції сцени, думок і емоцій.
Як дипломована асистентка режисера (сміюся, бо жодного дня не працювала за цією спеціальністю), можу сказати, що для мене текст стає кінематографічним тоді, коли я можу розкласти його в таймінг і уявити спочатку на папері як сценарій, а потім — і на екрані. Або навіть спершу на екрані. Наскільки він буде динамічним, яскравим і здатним утримати увагу глядача.
Кінематографічність у тексті для мене компексна подача світу, героїв та їх зовнішності, емоцій, рухів, атмосфери довкола. Коли я не просто читаю і уявляю, а бачу і перебуваю у сцені з героями. Таких творів я читала на платформі небагато, але така подача для мене дуже цінна, я люблю яскраві та "живі" описи і бути частиною історії як спостерігач.
У мене з цим "кінематографічно" стійка негативна асоціація зі стилем відповідей чату джпт. Оте його улюблене по замовчуванню писати ледь не кожне речення з абзацу, розриваючи те, що мало бути в одному за логікою на кілька абзаців. Він сам так назвав цей стиль, коли я питала, чому він постійно так пише. А от що інші вкладають - цікаво. Можливо, якщо в хорошому сенсі, то те, що текст викликає яскраве бачення того, що відбувається.
Відповідь на флешмоб, на який мене викликав LibertyFox . Виклик прийняв. Вірш автобіографічний, прошу не шукати якісь паралелі з іншими людьми. Вподобайки ставлю щедро, в коментах медочком ллю, Розсипаюсь
Всім привіт , дружня спільното! підкажіть будь ласка, звучить мабуть смішно, але як правильно згадати автора в блозі, коментарі, щоб він побачив??? Як це працює тут?? Бо я бачу пишу просто псевдонім і автор не бачить. Пишу
Любі, опублікований Розділ 3 твору " Блейд"❗ Уривок ✨ сльоза, залишаючи світлу доріжку на запиленій шкірі.
— Вона залишилася там, — тихо відповів він.
— Що?! — Кейла відсахнулася, ніби її вдарили. —
Оновлення — тричі на тиждень: у понеділок, п’ятницю і неділю. Після свят — щодня.♥️
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКоли читаючи текст,я легко уявляю картинку.Ні,навіть не так. Я перестаю бачити текст, натомість починаю бачити зображення)))
Дієз Алго, У мене ні))
Коли текст сприймається наче перегляд фільму)
Ніколи ще так не коментувала, але одразу згадала, як колись читала книгу Лі Бардуго, "Королівство Шахраїв", і перше, що спало на думку тоді: "Вау! Неначе сценарій дуже продуманого кримінального фентезі-бойовика читаю. Було б так круто побачити екранізацію такого шедевру".
Тож я би написала такий відгук, якби книга справила на мене враження гарного деталізованого сюжету прописаного майстерно саме режисеськи, а не літературно.
Для мене це означає, що текст передає візуальні, звукові, емоційні та інші образи настільки яскраво, що я “бачу” сцену, як у фільмі. Є ідеальне поєднання візуальних образів, мікро деталей, діалогу, композиції сцени, думок і емоцій.
Дієз Алго, Ні, це все, що я згадала, у гармонійному поєднанні) сцена може бути і компактною, але наповненою образами)
Я так не пишу зазвичай (або рідко). Для мене це комплімент. Значить, читач дуже яскраво бачить картинку: ніби переглядає фільм :)
Як дипломована асистентка режисера (сміюся, бо жодного дня не працювала за цією спеціальністю), можу сказати, що для мене текст стає кінематографічним тоді, коли я можу розкласти його в таймінг і уявити спочатку на папері як сценарій, а потім — і на екрані. Або навіть спершу на екрані. Наскільки він буде динамічним, яскравим і здатним утримати увагу глядача.
Кінематографічність у тексті для мене компексна подача світу, героїв та їх зовнішності, емоцій, рухів, атмосфери довкола. Коли я не просто читаю і уявляю, а бачу і перебуваю у сцені з героями. Таких творів я читала на платформі небагато, але така подача для мене дуже цінна, я люблю яскраві та "живі" описи і бути частиною історії як спостерігач.
У мене з цим "кінематографічно" стійка негативна асоціація зі стилем відповідей чату джпт. Оте його улюблене по замовчуванню писати ледь не кожне речення з абзацу, розриваючи те, що мало бути в одному за логікою на кілька абзаців. Він сам так назвав цей стиль, коли я питала, чому він постійно так пише. А от що інші вкладають - цікаво. Можливо, якщо в хорошому сенсі, то те, що текст викликає яскраве бачення того, що відбувається.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати