Час від часу бачу відгуки про текст " це дуже кінематографічно". Про зовсім різні тексти. І мені цікаво - що ви вкладаєте в це поняття? Що саме маєте на увазі?
Як дипломована асистентка режисера (сміюся, бо жодного дня не працювала за цією спеціальністю), можу сказати, що для мене текст стає кінематографічним тоді, коли я можу розкласти його в таймінг і уявити спочатку на папері як сценарій, а потім — і на екрані. Або навіть спершу на екрані. Наскільки він буде динамічним, яскравим і здатним утримати увагу глядача.
У мене з цим "кінематографічно" стійка негативна асоціація зі стилем відповідей чату джпт. Оте його улюблене по замовчуванню писати ледь не кожне речення з абзацу, розриваючи те, що мало бути в одному за логікою на кілька абзаців. Він сам так назвав цей стиль, коли я питала, чому він постійно так пише. А от що інші вкладають - цікаво. Можливо, якщо в хорошому сенсі, то те, що текст викликає яскраве бачення того, що відбувається.
Анна Потій, От в мене теж було скоріше негативне враження... А чому? Бо я зустріла цю характеристику вперше і подумала - напевне, мається на увазі, що сцени класно прописані - хоч бери знімай. Потім зустріла щодо надмірно затягнутого тексту, з зайвими (як на мене) описами. Подумала - ну, режисеру ж потрібно бачити всю сцену, кожну дрібницю, на яку не звертаєш уваги, але сприймаєш підсвідомо. Але тепер бачу, що більшість про "картинку" в голові. А в мене завжди картинка - мабуть, ця характеристика не для мене.
Ніколи ще так не коментувала, але одразу згадала, як колись читала книгу Лі Бардуго, "Королівство Шахраїв", і перше, що спало на думку тоді: "Вау! Неначе сценарій дуже продуманого кримінального фентезі-бойовика читаю. Було б так круто побачити екранізацію такого шедевру".
Тож я би написала такий відгук, якби книга справила на мене враження гарного деталізованого сюжету прописаного майстерно саме режисеськи, а не літературно.
Для мене це означає, що текст передає візуальні, звукові, емоційні та інші образи настільки яскраво, що я “бачу” сцену, як у фільмі. Є ідеальне поєднання візуальних образів, мікро деталей, діалогу, композиції сцени, думок і емоцій.
Кінематографічність у тексті для мене компексна подача світу, героїв та їх зовнішності, емоцій, рухів, атмосфери довкола. Коли я не просто читаю і уявляю, а бачу і перебуваю у сцені з героями. Таких творів я читала на платформі небагато, але така подача для мене дуже цінна, я люблю яскраві та "живі" описи і бути частиною історії як спостерігач.
Так, я знову придумала херню. Але цього разу без таблиць, дедлайнів, розподілів і мого нервового тику від перевірки, хто кому що дочитав. Після «Прочитай мене» захотілося зробити щось простіше й спокійніше. Таке, куди
Оновлення уже в ваших бібліотеках:
Полонянка короля Повітря — Хочеш повторити? «Повторити що?!» — пронеслося в моїй голові диким, здивованим спалахом від Ская. Зовні він сидів абсолютно нерухомо й непохитно,
Наприкінці першого тому Віктор Дубровський уже точно знав одну просту річ: світ значно більший і цікавіший, ніж здається. Проблема лише в тому, що світ теж дізнався про Віктора. І поки одні магічні родини намагаються
Вчора не встигла кинути візуал до першого танцю Елларіель та Ксарена. Тому кидаю сюди (у розділ також вже додала) Зображення клікабельне (посилання на розділ) - Подаруєте мені танець?
Я ледь усміхнулася. А тоді сміливо
Доброго часу доби, мої хороші! ☀️ Сьогодні я з новим розділом до вас. Його назва — «Корпус Нагляду». ☝️Якщо ви ще не знайомі з книгою «МІСТО. Історія Ріки», то повідомляю: це вже четверта книга циклу
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМені час від часу так пишуть. Сама іноді думаю, що людина хотіла цим сказати. Гадаю, це комплімент, що сцена вийшла живою і цікавою.
Для мене кінематографічність — це коли читаєш і ніби дивишся фільм у себе в голові.
коли можна яскраво уявити героїв і світобудову, і коли події розгортаються настільки швидко, що текст тримає в напруженні і не відпускає)
Як дипломована асистентка режисера (сміюся, бо жодного дня не працювала за цією спеціальністю), можу сказати, що для мене текст стає кінематографічним тоді, коли я можу розкласти його в таймінг і уявити спочатку на папері як сценарій, а потім — і на екрані. Або навіть спершу на екрані. Наскільки він буде динамічним, яскравим і здатним утримати увагу глядача.
Дієз Алго, Не зовсім. Іноді порожні діалоги геть убивають сцену. А якийсь внутрішній монолог за кадром дуже сильно оживляє.
Коли текст сприймається наче перегляд фільму)
Дієз Алго, Тоді Ви читали кінематографічні книги)
У мене з цим "кінематографічно" стійка негативна асоціація зі стилем відповідей чату джпт. Оте його улюблене по замовчуванню писати ледь не кожне речення з абзацу, розриваючи те, що мало бути в одному за логікою на кілька абзаців. Він сам так назвав цей стиль, коли я питала, чому він постійно так пише. А от що інші вкладають - цікаво. Можливо, якщо в хорошому сенсі, то те, що текст викликає яскраве бачення того, що відбувається.
Анна Потій, От в мене теж було скоріше негативне враження... А чому? Бо я зустріла цю характеристику вперше і подумала - напевне, мається на увазі, що сцени класно прописані - хоч бери знімай. Потім зустріла щодо надмірно затягнутого тексту, з зайвими (як на мене) описами. Подумала - ну, режисеру ж потрібно бачити всю сцену, кожну дрібницю, на яку не звертаєш уваги, але сприймаєш підсвідомо. Але тепер бачу, що більшість про "картинку" в голові. А в мене завжди картинка - мабуть, ця характеристика не для мене.
Коли читаючи текст,я легко уявляю картинку.Ні,навіть не так. Я перестаю бачити текст, натомість починаю бачити зображення)))
Дієз Алго, У мене ні))
Ніколи ще так не коментувала, але одразу згадала, як колись читала книгу Лі Бардуго, "Королівство Шахраїв", і перше, що спало на думку тоді: "Вау! Неначе сценарій дуже продуманого кримінального фентезі-бойовика читаю. Було б так круто побачити екранізацію такого шедевру".
Тож я би написала такий відгук, якби книга справила на мене враження гарного деталізованого сюжету прописаного майстерно саме режисеськи, а не літературно.
Для мене це означає, що текст передає візуальні, звукові, емоційні та інші образи настільки яскраво, що я “бачу” сцену, як у фільмі. Є ідеальне поєднання візуальних образів, мікро деталей, діалогу, композиції сцени, думок і емоцій.
Дієз Алго, Ні, це все, що я згадала, у гармонійному поєднанні) сцена може бути і компактною, але наповненою образами)
Я так не пишу зазвичай (або рідко). Для мене це комплімент. Значить, читач дуже яскраво бачить картинку: ніби переглядає фільм :)
Кінематографічність у тексті для мене компексна подача світу, героїв та їх зовнішності, емоцій, рухів, атмосфери довкола. Коли я не просто читаю і уявляю, а бачу і перебуваю у сцені з героями. Таких творів я читала на платформі небагато, але така подача для мене дуже цінна, я люблю яскраві та "живі" описи і бути частиною історії як спостерігач.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати