Час від часу бачу відгуки про текст " це дуже кінематографічно". Про зовсім різні тексти. І мені цікаво - що ви вкладаєте в це поняття? Що саме маєте на увазі?
Як дипломована асистентка режисера (сміюся, бо жодного дня не працювала за цією спеціальністю), можу сказати, що для мене текст стає кінематографічним тоді, коли я можу розкласти його в таймінг і уявити спочатку на папері як сценарій, а потім — і на екрані. Або навіть спершу на екрані. Наскільки він буде динамічним, яскравим і здатним утримати увагу глядача.
У мене з цим "кінематографічно" стійка негативна асоціація зі стилем відповідей чату джпт. Оте його улюблене по замовчуванню писати ледь не кожне речення з абзацу, розриваючи те, що мало бути в одному за логікою на кілька абзаців. Він сам так назвав цей стиль, коли я питала, чому він постійно так пише. А от що інші вкладають - цікаво. Можливо, якщо в хорошому сенсі, то те, що текст викликає яскраве бачення того, що відбувається.
Анна Потій, От в мене теж було скоріше негативне враження... А чому? Бо я зустріла цю характеристику вперше і подумала - напевне, мається на увазі, що сцени класно прописані - хоч бери знімай. Потім зустріла щодо надмірно затягнутого тексту, з зайвими (як на мене) описами. Подумала - ну, режисеру ж потрібно бачити всю сцену, кожну дрібницю, на яку не звертаєш уваги, але сприймаєш підсвідомо. Але тепер бачу, що більшість про "картинку" в голові. А в мене завжди картинка - мабуть, ця характеристика не для мене.
Ніколи ще так не коментувала, але одразу згадала, як колись читала книгу Лі Бардуго, "Королівство Шахраїв", і перше, що спало на думку тоді: "Вау! Неначе сценарій дуже продуманого кримінального фентезі-бойовика читаю. Було б так круто побачити екранізацію такого шедевру".
Тож я би написала такий відгук, якби книга справила на мене враження гарного деталізованого сюжету прописаного майстерно саме режисеськи, а не літературно.
Для мене це означає, що текст передає візуальні, звукові, емоційні та інші образи настільки яскраво, що я “бачу” сцену, як у фільмі. Є ідеальне поєднання візуальних образів, мікро деталей, діалогу, композиції сцени, думок і емоцій.
Кінематографічність у тексті для мене компексна подача світу, героїв та їх зовнішності, емоцій, рухів, атмосфери довкола. Коли я не просто читаю і уявляю, а бачу і перебуваю у сцені з героями. Таких творів я читала на платформі небагато, але така подача для мене дуже цінна, я люблю яскраві та "живі" описи і бути частиною історії як спостерігач.
Всім привіт! На цьому тижні стартував наш по літньому теплий та мелодійний флешмоб " Мелодія кохання". В флешмобі вже звучать такі чудові та різні історії від гарних авторок: 1.06 Марія Залевська "Водійка
Привіт, мої любчики! ❤️ Сьогодні я хочу поділитися з вами неймовірною новиною. Історія Андрія та Дани стала частиною флешмобу Мелодія кохання, який проводядь дві чудові авторки Крісті Ко та Тетяна Степанкевич Цей
У цей прекрасний літній день я залюбки долучаюсь до флешмобу «Мелодія кохання» від Крісті Ко та Тетяни Степанкевич. Кожна моя історія — це мелодія, тому що всі вони починаються з музики. І кожен герой у ній
Привіт усім❤️❣️ Сьогодні я до вас з новиночкою, яка є частиною чудового флешмобу КОХАННЯ НАПЕРЕКІР СВІТУ Детальніше про флешмоб: кохання наперекір світу — це історії про почуття, що сильніші за заборони
Оскільки блоги в мене — це рідкість (читайте: хронічний брак часу), то спробую втиснути сюди одразу кілька тем. Для початку — трохи приємних новин: Хамелеон уже має понад 20 000 прочитань і вдруге потрапив у віджет
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМені час від часу так пишуть. Сама іноді думаю, що людина хотіла цим сказати. Гадаю, це комплімент, що сцена вийшла живою і цікавою.
Для мене кінематографічність — це коли читаєш і ніби дивишся фільм у себе в голові.
коли можна яскраво уявити героїв і світобудову, і коли події розгортаються настільки швидко, що текст тримає в напруженні і не відпускає)
Як дипломована асистентка режисера (сміюся, бо жодного дня не працювала за цією спеціальністю), можу сказати, що для мене текст стає кінематографічним тоді, коли я можу розкласти його в таймінг і уявити спочатку на папері як сценарій, а потім — і на екрані. Або навіть спершу на екрані. Наскільки він буде динамічним, яскравим і здатним утримати увагу глядача.
Дієз Алго, Не зовсім. Іноді порожні діалоги геть убивають сцену. А якийсь внутрішній монолог за кадром дуже сильно оживляє.
Коли текст сприймається наче перегляд фільму)
Дієз Алго, Тоді Ви читали кінематографічні книги)
У мене з цим "кінематографічно" стійка негативна асоціація зі стилем відповідей чату джпт. Оте його улюблене по замовчуванню писати ледь не кожне речення з абзацу, розриваючи те, що мало бути в одному за логікою на кілька абзаців. Він сам так назвав цей стиль, коли я питала, чому він постійно так пише. А от що інші вкладають - цікаво. Можливо, якщо в хорошому сенсі, то те, що текст викликає яскраве бачення того, що відбувається.
Анна Потій, От в мене теж було скоріше негативне враження... А чому? Бо я зустріла цю характеристику вперше і подумала - напевне, мається на увазі, що сцени класно прописані - хоч бери знімай. Потім зустріла щодо надмірно затягнутого тексту, з зайвими (як на мене) описами. Подумала - ну, режисеру ж потрібно бачити всю сцену, кожну дрібницю, на яку не звертаєш уваги, але сприймаєш підсвідомо. Але тепер бачу, що більшість про "картинку" в голові. А в мене завжди картинка - мабуть, ця характеристика не для мене.
Коли читаючи текст,я легко уявляю картинку.Ні,навіть не так. Я перестаю бачити текст, натомість починаю бачити зображення)))
Дієз Алго, У мене ні))
Ніколи ще так не коментувала, але одразу згадала, як колись читала книгу Лі Бардуго, "Королівство Шахраїв", і перше, що спало на думку тоді: "Вау! Неначе сценарій дуже продуманого кримінального фентезі-бойовика читаю. Було б так круто побачити екранізацію такого шедевру".
Тож я би написала такий відгук, якби книга справила на мене враження гарного деталізованого сюжету прописаного майстерно саме режисеськи, а не літературно.
Для мене це означає, що текст передає візуальні, звукові, емоційні та інші образи настільки яскраво, що я “бачу” сцену, як у фільмі. Є ідеальне поєднання візуальних образів, мікро деталей, діалогу, композиції сцени, думок і емоцій.
Дієз Алго, Ні, це все, що я згадала, у гармонійному поєднанні) сцена може бути і компактною, але наповненою образами)
Я так не пишу зазвичай (або рідко). Для мене це комплімент. Значить, читач дуже яскраво бачить картинку: ніби переглядає фільм :)
Кінематографічність у тексті для мене компексна подача світу, героїв та їх зовнішності, емоцій, рухів, атмосфери довкола. Коли я не просто читаю і уявляю, а бачу і перебуваю у сцені з героями. Таких творів я читала на платформі небагато, але така подача для мене дуже цінна, я люблю яскраві та "живі" описи і бути частиною історії як спостерігач.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати