Сьогодні було добряче шумно, правда? Не знаю як ви, а я втомилась. Багато роботи, багато тривог та…нервів…? Сіла писати вам проду на “Старлайт”. Якщо хтось не бачив, ніччю була прода. Тому забігайте почитати, побалакати та подивитися ілюстрації. Сьогоднішня тема - гуманітарна допомога від стресу. Чим приймаєте?  Я беру кавою, смаженою картоплею і смаженим м’яском. 

Моє серце зрадницьки тьохнуло. Цілий контейнер шоколаду? На цій станції, де верх межі мрій — це синтетичне пюре зі смаком картоплі, така пропозиція звучала як освідчення в коханні. Уява вже малювала епічну картину: я, ванна шоколаду і Гідеон, який читає лекції про шкоду цукру. Й поки я мріяла, Брайт нахилився ближче й на мить накрив мою долоню, вкладаючи ще й свою особисту порцію. 

— Беріть, — тихо промовив він, розриваючи дотик. — Вам вони явно потрібні більше, ніж мені.

— Це виглядає як підкуп посадової особи солодким хабарем,  — прошепотіла собі під ніс, намагаючись не звертати уваги на те, як від його руки по моїй шкірі пробігли дрібні іскри. Мені довелося докласти добрячі сили, щоб  відсунути мій скарб назад та гучніше додати. — Дякую, але мені вистачить й одного. 

— Облиште, Еверлін, — Брайт знову торкнувся мого плеча, злегка стиснувши його, ніби підбадьорюючи. Його пальці були напрочуд ніжними для людини, яка керує космічним кораблем. — Вважайте це гуманітарною допомогою постраждалим від вчорашнього... емоційного стресу.

Книга конкурсна, тому буду рада вашій підтримці. А також запрошую до колег:

Перезапуск Реальності: Код виживання - Анітки Санніфео

Спадкоємиця Зарійського трону - Віталія Козаченко

Його останнє дитя - Тетяни Гуркало

Потраплянка і Система. Астрогеї Ковчега Астреї - Камі Мир

Нідл - Анни Лінн