Емоційне оновлення

— Загалом, я маю виконати останню місію. Вони чекали саме мене, поки я вийду з відпустки. Але я не знаю, скільки на це часу треба буде використати… — з почуттям провини подивився він мені в очі. — Це може бути і тиждень, і місяць, і… рік!
В кінці він сказав цю фразу тихо, майже пошепки. А у мене наче серце завмерло в цей момент. Чекати рік… коли він став таким мені близьким, коли під шкіру заліз, у думки, у серце, коли я навіть однієї ночі без нього уявити не можу… а тут…
— Рік? — надривно перепитала я. Очі мої в мить стали вологими, сльози вже стояли на краю.
— Єво… — зробив він крок до мене.
— Ні! — виставила я руку перед собою, долоня тремтіла. — Не підходь! Не треба мені оцього зараз! — сльози покотилися по щоках гарячими струмками.

Чекаю з нетерпінням ваших вражень в коментарях❤️

Голий сусід увірвався до моєї квартири — високий, накачаний, з хтивою усмішкою і рукою, яка ледь прикриває те, від чого я не можу відвести погляд.
Він дивився на мене так, ніби вже знав, як я стогнатиму його ім’я. Але тут у двері подзвонив мій бойфренд. Довелось сусіда ховати в шафі як коханця. Класика жанру? Так.

ПОСИЛАННЯ