Влад в шоці...

Вітаю букнетівці!❤️

Оновлення конкурентки:

— Ти зі школи?

Кивок. Несміливий. Кусає губи.

— Чого знов парком? Зустрічі шукаєш?

Ніяк не можу відірвати погляд. Поки вона не знає куди подіти свій.

— Гаразд. Ходімо. Проведу...

Я підіймаюся першим. Вона — слідом. І тільки зараз я впізнаю на ній свою джинсову куртку. Надто широка на ній. Але нічого не кажу. Хай носить... коли своєї не має.

— Пішли. — киваю.

Вона знову киває. Не більше. І йде. Але сьогодні поруч..."

Я знаю її.

І бачу під поверхнею: тремтіння рук, яке вона сховала; серце, що трохи збилося від цієї миті; легкий блиск адреналіну в очах, який не показує; страх і азарт, запаковані в ідеальний спокій.

Вона тримає оборону. Рівно. Без жодного наміру здатися. І це… захоплює.

Мої думки рвуться в усі боки. Де я можу знайти слабину? Чи взагалі є точка, де я можу переважити її?

Вона грає бездоганно, і я відчуваю, що кожна її дрібниця — частина великої гри. І одночасно — розумію: зовні її спокій створює ілюзію, але всередині вона так само напружена, як я... можливо навіть більше.

Мирного весняного дня, українці! ❤️

Ваша Тая)