Тихого вечора!

Одержимість банкіра — оновлено.

✨✨✨

— Ти просто богиня. — випалюю, бо вона справді виглядає розкішно.

— І виглядаю на... — вимогливо дивиться на мене.

Хмикаю. Ну от, що вона зі мною робить. Цей погляд. Ці виклики в словах. А її аура... Вона зводить мене з розуму.

— І ти виглядаєш на мільйон. — і це не просто слова. Це правда. Але я не можу змовчати, тому прошу. — А тепер, Аріно, досить показу мод. — простягаю їй руку і прошу. — Повечеряй зі мною в цій сукні.

Вона моментально напружується і опускає погляд.

— Даміре, я не хочу нікуди їхати. Справді не хочу з’являтися на людях. Я іще від цієї вечірки не оговталася. Будь ласка...

— Аріно, припини. Вечеря чекає нас внизу. — перебиваю її.

Погляд, повний недовіри, стрибає на мене.

— Ти зараз серйозно?

— Цілком, моя кохана крихітко. Ходімо.

Дівчина зітхає і кладе свою руку у мою. Я шаленію від цього невинного доторку. Веду її на вечерю. Тільки мене мучить одне питання. Як сказати їй про розмову, що на нас чекає. А найбільше я боюся її реакції на те, що хочу сказати.

Одержимість банкіра...

Приємних емоцій!