Додано

31.03.26 20:29:50

Побачаться чи ні?

Неусвідомлено я ще сильніше кутаюся в цупку тканину, втупившись носом у комір і вдихаючи його аромат. Георганов помічає мій рух і, презирливо усміхнувшись, повільно опускає руку в кишеню штанів.

— Поміняємося? — тихо, самими губами пропонує він, і я знаю, що він звідти зараз витягне…

Зриваю із себе піджак, і Влад тут же накидає мені на плечі пальто.

— Залиште цей невеличкий трофей собі, Артуре… Филиповичу. Ви чесно його відпрацювали.

У відповідь на мої слова чоловік стискає щелепи. Не сподобалося, що я його практично порівняла з хлопчиком специфічної професії? Розпливаюся в презирливій посмішці, насолоджуючись його люттю.

— Дякую, Діано Вікторівно. Ви сьогодні щедра, як ніколи! — посміхається Артур, але сталь у його голосі видає напругу.

— Повісьте в рамочку в кабінеті. На пам’ять про те, ким ви стали!

— О, не турбуйтеся, Діано Вікторівно! Я знайду цій речі гідне місце… — Георганов одягає піджак, не зводячи з мене очей. — І я сподіваюся, що ми з вами більше ніколи не побачимося!

"ВДАЙ З СЕБЕ МОЮ ДРУЖИНУ"

Оновлення щодня о 00:00!

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Olexandra Novatska

02.04.2026, 04:21:27

Оптимист Артур, однако)) ❤️ ❤️ ❤️

Лана Рей

01.04.2026, 01:59:23

❤️❤️❤️❤️❤️

Анна Лященко

01.04.2026, 18:37:04

Лана Рей, ❤️❤️❤️

Надія Деревянко

31.03.2026, 21:03:52

Він обманює в першу чергу себе, не забув за 27 років, то тепер не зможе забути на годину

Анна Лященко

01.04.2026, 18:36:53

Надія Деревянко, Гадає, що подолає свої бажання...
Дякую!

Олена

31.03.2026, 20:50:26

Сподівається він, не гарно брехати людям. Ну або хоча б собі не брехав...

Анна Лященко

01.04.2026, 18:35:51

Олена, він в це вірить))
Дякую!

Мрія Чарівна

31.03.2026, 20:34:16

Ахахах))) Не побачаться, що ви))

Анна Лященко

31.03.2026, 20:39:17

Мрія Чарівна, Він такий мрійник))
Дякую!

Анна Лященко

1431

відслідковують

Інші блоги

Ольха Елдер

Інколи (дуже рідко), але Норман буває людиною

“Накрапав дощ, небо було сіре. Але Норман сяяв. Хоча його обличчя залишалося відстороненим, Джим бачив у ньому якусь безтурботність. Вночі вони обоє не спали. Їм було зовсім не до сну. Вони були стомлені. Але якщо слуга

Анна Лященко

Вона запропонувала - він погодився!

До речі, про Діану… Повісити в рамочку? Згадую її вчорашні слова. Та легко! Появу Діани я зустрічаю повністю підготовленим: на моєму столі лежить стос звітів про освоєння коштів, виділених мерією та залучених від благодійних

Анна Лященко

Та нехай дома сидить!

Ми виїжджаємо з маєтку. Королівські гвардійці супроводжують нас, і з боку це здається почесною вартою. Але я знаю, що вони виконують зовсім іншу функцію. Їхнє завдання — простежити, щоб я не втік. Ледь виїхавши за ворота,