– Цікаво, і коли ти почав бачити те що бачиш?

– Та скільки себе пам’ятаю. Але коли ви мене сюди притягли: особливо яскраво почав відчувати тут,  – сказав Яро і знизав плечима, поправив окуляри.

– Ну є в принципі відьми чи просто люди чи інші істоти, які все ж можуть відчувати темну енергію, але їх також мало. Мабуть, ти один з таких…– задумалась я.

– Прикольно, я щось таке підозрював…

– Тепер зрозуміло, чого ти асексуальний. Це ваша особливість. Не можу поки чітко пояснити, це треба дослідити. Можливо, в тобі є частинки темної енергії, того ти сприймаєш прояви зовнішньої темної енергії. Але або її утримання, або акумулювання забирає твої життєві  і біологічні ресурси, тож твій організм економить, на тому що вважає непотрібним…на сексуальному потязі, – висунула гіпотезу я.

– О, тож може занімиш кільце, раз це виявилося?

– Ні, мені тепер ще цікаво поспостерігати за тобою, – і я хижо посміхнулася, примружив очі.

– Бляха, я що тобі піддослідний пацюк?

– Ні, котик…– мрійливо сказала я.

– Ага, котик, який і якого нема…– бовкнув Яро, про щось задумавшись.

– Хм, все ж добре що ти з’явися в мене. Ти виявився куди цікавішим і ціннішим, ніж я гадала…– зауважила я, задумавшись.

_______________________

Посилання на книгу:https://booknet.ua/book/zhivii-metal-proklyattya-kril-b447512