Вітаю, мої солоденькі!

Знову повертаюся до вас зі спойлерами до сюжету другої книги.

Як уже відомо, доля добряче потріпала головних героїв. Не автор)) Це все доля)))

Між Рейнхардом і Алексіс усе ще величезна прірва:

він ≠ той самий

вона ≠ та, що була раніше

зрада часу, нова реальність

— Якщо ти одягнув його обладунок на арені, — мій голос на мить зірвався, став сиплим, — це не означає, що щось змінилося між нами.

— А можливо, змінилося значно більше, ніж ти думаєш, — відповів він, і його погляд опустився до моїх губ.

У цей момент у дальньому кінці коридору пролунали голоси й важкий, ритмічний брязкіт.

Нас могли побачити.

І в голову прийшло лише одне рішення.

Я різко підвела руки, впиваючись пальцями в його потилицю, і притягнула до себе.

Він не встиг зреагувати — лише коротко вдихнув, коли наші губи зустрілися.

Спочатку це було просто торкання — тепле, ледь тремтливе, ніби ми обоє перевіряли, чи не зламається щось від цього.

Мої губи були холодними від страху й злості. Його гарячими, трохи припухлими від напруження.

А потім він відповів. Так, ніби все, що стримував надто довго, нарешті прорвалося крізь крихкий самоконтроль.

Розділ вже на сайті!

❤❤❤Дякую за підтримку! ❤❤❤

І запрошую до читання!

У твоєму мороці

Перша частина

У твоїй владі