Прода вже на сайті

— Я все хотіла тебе спитати… — почала я, знаючи, що відповідати питанням на питання не дуже гарно, але я мала це зробити. — Ти казав, що підеш зі служби, і саме тому я зараз продовжую наші стосунки і намагаюся зробити їх нормальними. Але я хочу бути впевненою в тому, що твоє питання вирішене. Ти ж пішов зі служби?

Захар не одразу відповів. Він трохи відсунувся, щоб дивитися мені в очі, і я відразу відчула — щось не те.

— Ну… майже, — тихо сказав він.

— Що значить «майже»? — одразу нахмурилась я і відчула, як у грудях щось стиснулося.

— Я ще не зустрічався зі своїм керівником. Він ще не знає. А у мене ще є декілька місяців відпустки перед наступним контрактом. Тож думаю, ще буде час, коли я з ним поговорю…

— Тобто… поки що ти пішов зі служби лише на словах? — я зупинилася посеред танцю і перестала до нього притискатися. Це вдарило по моїх емоціях дуже сильно. Повітря стало не вистачати. Я різко вибігла на вулицю. Захар пішов за мною.

— Єво! – наздогнав він мене і розвернув до себе обличчям.

— Я зможу погодитися на твою пропозицію лише коли буду впевнена, що ти дійсно пішов, Захаре. Щоб завтра на тебе не чекала машина і я не бачила твоє винувате обличчя! Інакше я… я не хочу більше… — голос тремтів.

Захар перебив мене, взяв за руки і щиро подивився в очі.

— Єво! Я піду! Я сказав тобі правду! Немає для мене зараз нічого важливішого за тебе! Я і сам тепер більше не зможу без тебе і дня! Без твоїх поцілунків, твоєї ніжності і твоїх стогонів мені на вухо! — хтиво посміхнувся він і знову обійняв мене.

Чекаю з нетерпінням ваших вражень в коментарях❤️

Голий сусід увірвався до моєї квартири — високий, накачаний, з хтивою усмішкою і рукою, яка ледь прикриває те, від чого я не можу відвести погляд.
Він дивився на мене так, ніби вже знав, як я стогнатиму його ім’я. Але тут у двері подзвонив мій бойфренд. Довелось сусіда ховати в шафі як коханця. Класика жанру? Так.

ПОСИЛАННЯ