Ніч, шалений галоп і передчуття великої битви. Моя Каліда нарешті відчула смак справжньої свободи — тепер вона не просто стріла, випущена чужою рукою, вона сама обирає ціль! 

Але шлях до влади тернистий, особливо коли навколо такі чоловіки:

 Бран — палкий оборотень, чия турбота межує з інстинктом власника. Його пальці завмерли в дюймі від неї, але чи зможе він розтопити лід у серці тієї, що стала «холодним зимовим сонцем»?

Зорн — підступний маг, який дарує не квіти, а первісну силу каменю. Його шепіт вкрадливий, а дотики обіцяють владу... або загибель. Чи не занадто високу ціну він зажадає за свій «козир»?

Гракх — мовчазна скеля. Старий солдат, який просто подасть гарячу кружку і встане лицем до ворога, охороняючи її сон. Без зайвих слів. Без умов.

Каліда стискає в долоні уламок скелі, що пульсує древньою магією. Вона боїться нової залежності, але світ навколо вимагає бути жорстокою.

Дівчата, питання до вас! 

Якби ви опинилися на місці Каліди, чию підтримку прийняли б першою?

Дику пристрасть оборотня? Небезпечні таємниці мага? 

Чи надійне плече воїна, який нічого не просить натомість?

Чекаю на ваші коментарі! Кожна ваша думка — це натхнення для наступ

ної глави! 

«Раніше вона була лише стрілою, випущеною чужою волею. Тепер вона сама стала тією силою, що обирає ціль і не знає сумнівів у результаті».