У нових розділах: Ліса відчує нові грані незручності свого дару, вперше побачить арени та з'ясує, що "холодний" — не означає "бездушний".

--------

Спойлер:

Тут я зрозуміла, що щось не так. Що це? Щити! Вони мерехтять від натиску і от–от зруйнуються вщент. Не зрозуміла..

А от коли вони таки впали — все стало до краю зрозумілим. Гор, щоб його.. він зараз відчував таке захоплення і збудження одночасно — не зводячи очей з Кіри, що я вчепилася в лавку, щоб не видати себе. За що мені це все?

Нарешті спаринг закінчився і коли брати, перекидаючись короткими фразами, пішли в сторону дверей — я шикнула сестрі почекати, не встаючи з лавки. Як на зло, ті двоє зупинилися біля виходу, почекати нас.

— Що сталося? — Кірана придивилася до мене і тихо запитала: — Знову дар?

Я, недовго думаючи, здала цього недобитого Дон Жуана сестрі:

— Ага. Щити не витримали почуттів Гора, а я тепер мушу триматися за лавку, щоб не накинутися на тебе..

— Він хотів мені зашкодити? — вона видихнула повітря через стиснуті зуби.

— О ні! Але якщо я полізу до тебе цілуватися — біжи..

В її очах повільно з’являлося розуміння.

— О Всесвіт!! Ти що ж, і це відчуваєш?

--------

А ви коли–небудь хотіли мати силу емпата? Задумувалися, наскільки незручним може бути такий дар?)