Вітання усім! Я продовжую викладати нові глави науково-фантастичного роману "Горизонт Пізнання"!

Екіпаж міжзоряного космічного корабля прокидається серед глибокого космосу, повністю втративши свою пам'ять. Вони в іншій планетній системі, вони не знають, хто вони, і яка їхня мета. На кораблі сліди проникнення — один із них не є тим, за кого себе видає. Як вони швидко починають догадуватися, якісь сили вище їхнього розуміння вважають, що людство вже зайшло задалеко в своєму дослідженні космосу, і намагаються зупинити просування людської раси Галактикою.

У нових главах - дослідження екіпажом корабля світу, повного життя, зовсім не похожого на земне. Супутник Азур має океан рідкої вуглекислоти, і саме цю вуглекислоту використовують місцеві форми життя як розчинник замість води.

І... Це не просто якась моя фантазія! Так, є справжні наукові роботи, де вчені обмірковують можливість такого життя! Ось цікава стаття
 

Вуглекислий газ - у наших умовах він може бути або лише газом, або замороженим "сухим льодом", але аж ніяк не рідиною. Проте, при атмосферному тиску більше п'яти земних атмосфер, та температурі в мінус 30 градусів, вуглекислота стає рідиною!

Єдина проблема - у рідкий вуглекислоті молекула ДНК не буде працювати... Як же вирішити таку проблему)) На допомогу приходить "решітка" із кремнію та кисню, яка і використовується цими формами життя замість цукрофосфатів драбинки ДНК. Як мені бачиться, це чимось більше похоже на кремнієву плату, ніж на щось живе! У теплій земній воді така річ звичайно ж не працювала б, а "розсипалася б" у такому полярному рочиннику, як вода (по-суті, стала б кучею "мокрого" піску).

Full disclosure: я за освітою математик та програміст, аж ніяк не хімік. Якщо на порталі є хіміки - пишіть, можливо я десь не правий, або кидайте іще пропозиції, як можуть функціонувати такі форми життя! (Наприклад, я так і не придумав, що вони використовували б замість глюкози, яка не розчиняється у вуглекислоті...)