Випадкова наречена мільярдера — новинка!

Вітаю, любі!

Запрошую до новинки! 

✨✨✨

— Що там, Леоне? — чую поруч схвильований голос Матвія.

— Вона не приїде... — ледь витискаю із себе.

— Чому? Скажи, що ти жартуєш... — цікавиться товариш, і я простягаю йому зім’ятий аркуш, як відповідь на його слова.

Він розрівнює пожмаканий аркуш і вже через хвилину підіймає на мене спантеличений погляд.

— Це що означає? Весілля не буде? Але це неможливо... — в паніці кидає він. — Леоне, що ти робити будеш? Невже скасуєш весілля? А як же контракт?

— Матвію, я нічого скасовувати не буду. — Різко заперечую і знову зиркаю на циферблат. Переводжу погляд на товариша. — У нас з тобою десять хвилин, аби знайти мені наречену. І мені байдуже, хто це буде. Тож не гай часу, Матвію...

— Леоне, ти серйозно? — великими очима дивиться на мене товариш.

— Невже схоже, що я жартую? — невдоволено фиркаю у відповідь я. — Тільки де знайти хоч когось? Хоч до дівчат за викликом дзвони, чи що?

Доки я бідкався, бачу, як мій товариш щось зацікавлено розглядає позаду мене.

— Матвію, ти де завис? — роздратовано кличу його. Бо замість того, аби вирішувати проблему глобального характеру, мій радник на щось задивився.

Він же, перевівши погляд на мене, просить:

— Оглянься, я знайшов тобі наречену...

Випадкова наречена мільярдера

Приємних вражень!

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Нова книга
Скоро
✨️подяка ❤️подарунок✨️
Доброго вечора, мої хороші❤️ Хочу виразити величезну вдячність вам за бестселер ❤️ За кожне прочитання, кожен коментар, вподобайку, покупку та підтримку. Для мене це справді дуже важливо та цінно❤️ Я безмежно рада,
Попелюшка у алабая в кабінеті)
Вітаю, любі букнетівці!❤️ Я перепрошую, що затримала Алабая))) тепер він вже і у ваших книжечках, тож... запрошую: Цікаво, «новенька» — це я? Якщо так, то я згодна чекати будь-де і скільки завгодно, аби тільки не заходити
Зала Предків
Якщо чесно, я досі не вирішила, що в цій залі тисне сильніше – погляди людей чи кам’яні обличчя вождів над головою. Це місце вирубали просто всередині скелі ще задовго до мого народження. Кажуть, кожна статуя тримає
Я досі не можу повірити, що ми дійшли до фіналу
Ще зовсім недавно Ден тільки починав виводити Іру з рівноваги своїми дурними жартами й поглядами, а тепер ми стоїмо на порозі моменту, після якого для них усе зміниться. І якщо чесно — мені трохи шкода їх відпускати.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше