Мурат приперся до Аліни...

Вітаю, любі букнетівці! ❤️

Оновлення Штучки уже у ваших книжечках:

— Що ви тут забули, містере Кая?! І де моя нянька? — запитую в нього, намагаючись вгамувати бурю, що назріває в душі.

​Він повільно підводиться, посадивши Соню, а ведмедя — навпроти неї так, що малої не стало видно. А сам... розміреною ходою йде на мене, наче рись на здобич.

​— Софію я відпустив погуляти. Вона сказала, що буде до десятої. А Соня... попросила мене скласти їй компанію.

​— Чи не занадто рано вона про таке просить?

​— Це питання не до мене. — Бос повільно озирається на малу, яка за своїм ведмедем нічого не просить!

​У мене починається паніка казна-чому. Хоча... відомо чому: він — тут. Уже впритул. І між нами тільки сантиметр простору, який...

​От чорт! Нуль простору! Бо його руки міцно охопили мій стан і, здається, цей шейх не збирається мене відпускати!..

​— Не... зупинися! — Я відверто панікую! Але...

​— Гаразд. Не буду. — Він вправно позбувся пояса на моїй єдиній одежині...

​— Я сказала: зупинися. — Чорт, голос мене не слухається! Він зривається, а ногами вже розливається млість, бо його дотик... кінчиками пальців... до шиї... і нижче, до ключиць...

​— Ти сказала «не зупинися».

"Штучка. ХОЧУ МІЛЬЙОНЕРА!"❣️

Обіймусі!

Мирного весняного дня! ❤️

Ваша Тая)