Вітаю!
ฅ⁠^⁠•⁠ﻌ⁠•⁠^⁠ฅ

Що по програмі:
1. Ананос та пояснення
2. Думки
3. Нова гарна обіцянка

--- 1 ---

Викотив невелику книгу: "Програма "Ранок"" 
Стривайте! Розумію, усі тут чекали "Човен Дурнів" який я вже кілька тижнів обіцяю, а замість цього виходить якась незрозуміла"гумористично-філософська історія". Так, це правда! Вийшла не стультіфера.

Але в мене сьогодні цілий день чайник болить так, наче мені трубою металевою по потилиці заїхали так добряче. Таблетка трохи полегшила, хоча й не повністю позбавила мене від страждань. Накидав у "Човен Дурнів" пів розділу і зрозумів, що більше поки не можу. А вичавлювати з себе, щоб отримати певну кількість "л" - я не бажав. 

Одразу скажу - не чекайте регулярних оновлень. Ця книга - виключно "ситуативна". Тобто коли не буде ідей, чи навпаки буде якась ідея, чи знов заболить голова чи станеться щось ще... Коротше - як вийде оновлення, я розповім про це)

Йдемо далі!

--- 2 --- 

Тепер щодо думок. Я почав сюди писати, щоб зробити світ хоча б трохи кращим. Я завжди казав і буду казати: "Навіть 1% вкладу добро у мільйони разів кращий, ніж 0%. І у мільярд разів ліпший, ніж 1% у зло". Але...

Я тут подумав, коли думав про цикл "Леді замку Саммерфелл", що мої книги, збоку, напевно виглядають як неприємна таблетка. Ну тобто так, та ж Леді замку Саммерфелл, я переконаний, залишить лише приємні враження у людини. Особливо, якщо читат - самотня літня жінка (не хвилюйтесь, ви усі (жіноча половина аудиторії) для мене дівчата. Хоч вам 20, хоч 120 :) ). Але це лише у випадку, якщо людина прочитає історію повністю. Якщо ж людина не дочитає "Мідного Бика", то для неї історія залишиться теплою, але не дуже приємною (ще й питання будуть). А якщо людина ще й не прочитала "Мрію", то тут взагалі - увесь цикл буде однією суцільною історією ненависті. 

Втім, мені також важко впести історію тієї ж Поліни, яку ви могли б знати за творами: "Маска" та "Неприйнятна" так, щоб історія одночасно була і теплою і повчальною. Складно показати складне життя через позитивну призму, я тільки приблизно уявляю, як це можна зробити. 

Тому я переходжу до висновків: 

--- 3 ---

А тому я вирішив, що треба трохи розбавити свою "неприємну пігулку". Бо... Який сенс давати людині якісь знання чи цінності, коли це усе подається як постріл з рушниці у живіт? Саме тому...

Вважайте це як анонс: тепер я буду намагатися ще й викладати твори, що будуть схожі на "Тепло". Чесно - не знаю, чи будуть ці твори великими, чи будуть вони великими. Але я вирішив, що настав час мені, хоча б трохи, але "прибрати кігтики та зуби", а тому я планую написати ще цілий ряд книг, що будуть читатися легко, не будуть намагатися травмувати вас як "ПТСР" чи "Хвороба", а також будуть більш теплими та ласкавими ніж "Леді замку Саммерфелл". 

Я знаю, що мене читають ще й автори, що тримаються... Назвімо це "олдскульною мораллю" (щоб не називати це "старими звичаями" чи "старою мораллю"). Тому я також хочу трохи поширити свої висновки й для них, бо... Коли людина проходить через щось складне, а потім робить свій же шлях легшим для інших - це гідний, як на мене, вчинок. 

І ось моя думка полягає у такому: "Ліпше та ефективніше робити не страшні повчальні історії, а приємні й теплі історії, що будуть показувати усю вроду й чарівність правильних думок\ідей\поведінки\ставлення і т.п."

Бо людині банально буде приємніше це "їсти". Уявіть свою історію, як антибіотик: гидкий, несмачний, хоча й працює. Такий ніхто їсти не захоче. А тепер уявіть якийсь сироп з коріння солодки - да я у дитинстві літрами міг би такий сироп пити. І горло тоді переставало хворіти також. Ось... Ось якось отак...

А з вами був я
Ваш (хоча я вам і не належу)
LibertyFox